І перший сніг, і плавний супокій

Related posts:

1. “Вже перший сніг, мов ковдрою товстою…” Вже перший сніг, мов ковдрою товстою, Усе укрив – і воду, і поля. Під цим зимовим снігом, промочена понура, Обшарпана, […]...
2. ПЕРШИЙ СНІГ Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, немов пророк, в якого серце хворе. Як важко дихати […]...
3. ПЕРШИЙ СНІГ …І тільки твій слід на сріблистій пороші, Відтиснутий синьою тінню слідок, І серцю так легко від теплої ноші Нешумних, мов […]...
4. ПЕРШИЙ СНІГ Копаються гави в одвійках, І скляно дзвенить од стежок. Спокійно по косих лінійках Спускається перший сніжок. Шликами стовпці голомозі Вбирає […]...
5. “На чорну землю перший сніг упав…” На чорну землю перший сніг упав. Замовкло все. Затихло. Заніміло. Немов на ватман вилите чорнило, Лежить в долині незамерзлий став....
6. “Як тішить очі перший сніг…” Як тішить очі перший сніг, Безжурний, лагідний, мов сміх Дівчати перед шлюбом, – І як його ми любим! Та як […]...
7. ПЕРШИЙ СНІГ Уранці випав сніг – і відтепер Став невпізнанно-білим чорний сквер, І лиш ворони в кронах між гілками На тлі небес […]...
8. 02. ПЕРШИЙ СНІГ Осінь переїхала по полі возом золотим. Понад кучугури кучерява мряка – срібний дим. Сонце з батогом проміння вогняний погонич. Навпростець […]...
9. ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ ВЕСНИ В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги і грудьми припади до грудей березневих вітрів. Подивися, як зірка за […]...
10. ПЕРШИЙ СНІГ Впали з неба уночі Незвичайні калачі, Пишні-пишні, свіжі-свіжі, Наче квіти білосніжні. На дерева у дворі Сіли вранці снігурі, Поміж вітами […]...
11. ПЕРШИЙ СНІГ Кривавий, як очі, що не спали до теж кривавого світанку, мучені жорстоким тираном- невротиком мозку, як ті, яким не вистачило […]...
12. ОСІНЬ У НЕМИРОВІ Блукає осінь у садах, Де ми ходили. Блукає пам’ять по слідах, Що ми лишили. І листя падає в сліди, І […]...
13. “Мій перший вірш написаний в окопі…” Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите […]...
14. ПАДАЄ СНІГ І Падає, падає сніг, Сковує душу мороз. Вітер лягає до ніг Білою млою погроз. Плачуть берези в гаю, Сосни ячать […]...
15. ПЕРШИЙ МІЙ ПОГЛЯД Мій перший погляд дитячий На заграву сонця впав, І промінь яскраво-гарячий Мої очі вперше скупав. Горіли вогні червоні В чоловічках […]...
16. “Згорають очі слів, згорають слів повіки…” Згорають очі слів, згорають слів повіки. Та є слова, що рвуть байдужий рот. Це наше слово. Жить йому повіки. Народ […]...
17. ПІШЛА Довго будуть сумніви долати І морочить голову мені, Хоч і знаю – назавжди пішла ти, Назавжди розтала вдалині. Щастя знов […]...
18. Я щось забула, я забула щось Я щось забула, я забула щось… А що? А що? Сама себе питаю Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
19. ЩОСЬ ЗАБУЛА Я щось забула, я забула щось… Про що? Про що? Сама себе питаю. Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
20. ПЕРШИЙ ДЗВІНОК Відмовило серце надовго. Стомилося. Перший дзвінок… Біда в дідуся молодого. Дзвіночок онуки замовк. Тепер у казенній постелі, дідусю, лежи, не […]...
21. СНІГ У КВІТНІ Сніг у квітні. І перший цвіт. І холодні вітри північні. Нелогічний і дивний світ, І його парадокси – вічні. Сніг […]...
22. “Останній сніг приречено білів…” Останній сніг приречено білів, Струмочок перший жебонів у тиші, І урочистий клекіт журавлів Стояв до ранку в зорянім узвишші. А […]...
23. “вона і сніг темнаво золоті…” вона і сніг темнаво золоті. тонкі сліди її тонких життів ще тихо проступають крізь окладень. і скапує волосся по щоці, […]...
24. СНІГ У ФЛОРЕНЦІЇ Драматична поема ДІЙОВІ ОСОБИ Джованфранческо Рустичі (Старий) Флорентієць Двоє ченців Брат Домінік Три статуї святих у глибині саду Дев’ять муз, […]...
25. СУПОКІЙ Супокій – святеє діло В супокійнії часи, Та сли в час війни та бою Ти зовеш до супокою – Зрадник […]...
26. СУПОКІЙ Вечірня мла налляла із вікна мені в кімнату сутінки холодні: все стало сірим – стіни, стіл, вазони і звук струни, […]...
27. СНІГ Пухкий сніжок, мов клаптиками вати, На мокру землю стелиться до ніг, А день такий, що тільки сумувати, В німій журбі […]...
28. “Люблю! Як в перший раз люблю…” Люблю! Як в перший раз люблю, Хоч це любов моя остання… Але вона – як день в маю, Як пташки […]...
29. ЗЕМЛЯ І СНІГ О білість! Тебе забагато! Це надмір для зору – і все не ввібрать. І чим відшкодуються змушені втрати – живучим […]...
30. “Горби, як зебри (в борозденках сніг)…” Горби, як зебри (в борозденках сніг), Вилинюють по схилах полудневих, Заворушились, почали свій біг Руді струмки в озера повеневі. І […]...
31. У нашому місті – сніг До нашого міста не знати коли й кудою закрався сніг Вже всі із середини зіниць до пучок все болючіше відчувають […]...
32. “Вже неминуче буде сніг…” Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить […]...
33. “Запахли яблука у сіні…” Запахли яблука у сіні – на молодість, на перший гріх. Містечка галицькі осінні. Є щось феллінівське у них. Когось повік […]...
34. “Зелені тіні по душі майнули…” Зелені тіні по душі майнули – М’якого моху свіжо-чистий тон, Безжурності глибокої затон, Одбите у прийдешньому минуле. Блаженні будьте, уші, […]...
35. “Не розмежовані вітрами…” Не розмежовані вітрами, сплелись дерева понад нами. Дрімотно голуб туркотів в гущавині на самоті, і соломинки золоті ламались в’яло під […]...
36. СЛОВО Змивають хвилі часу назавжди Епох минулих нетривкі сліди. Та на віки лишається у слові Усе, що гідне шани і любові. […]...
37. “Гурби-журби… Щось тут на горбах…” Гурби-журби… Щось тут на горбах Наче прокляте, наче закляте. Це безлюддя, ні жодної хати, Мовчазна віковічна тужба. І доріжина ця […]...
38. “Тебе нема… Для мене тяжко й день…” Тебе нема… Для мене тяжко й день Було щораз без тебе перебути. Немов малюк до маминих грудей Я був до […]...
39. ХУСТКИ НА ПОДІЛЬСЬКОМУ ПОЛІ Це вічне: куди не погляну – мережиться обрій хисткий. Вічочком пливуть над полями строкаті жіночі хустки. Це вічне: від поля […]...
40. ПЕРШИЙ Першим був не Господь і не геній, першим був – простий чоловік. Він ходив по землі зеленій і, між іншим, […]...