Спадав той день фіалками у сніг

Related posts:

1. ОСТАННІЙ СНІГ Відбуваючи покуту, білість втративши лунку, мов ганчірка, сніг забутий дотлівав собі в ярку. Вкритий рваним шаром бруду, він відразу викликав: […]...
2. “Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...
3. “Вже неминуче буде сніг…” Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить […]...
4. СНІГ Пухкий сніжок, мов клаптиками вати, На мокру землю стелиться до ніг, А день такий, що тільки сумувати, В німій журбі […]...
5. В ПОЛОНИНІ Гори слонили мряки сині, Туга дрімучий ліс покрила, В глибокій сумерку годині Отара хмар по небі плила… Ген, коби ти, […]...
6. “На лист, на сніг, на квіт, на тіні…” На лист, на сніг, на квіт, на тіні, У шелест і нешелестінь Стелить в душевному тремтінні Солодку, юну вашу тінь. […]...
7. “Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки…” Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, […]...
8. ПЕРШИЙ СНІГ Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, немов пророк, в якого серце хворе. Як важко дихати […]...
9. “Цей сніг іде – такий величний!..” Цей сніг іде – такий величний! – немов наприкінці історії… Стримить до серця по дотичній і захлинається просторами. Життя й […]...
10. СНІГ У КВІТНІ Сніг у квітні. І перший цвіт. І холодні вітри північні. Нелогічний і дивний світ, І його парадокси – вічні. Сніг […]...
11. “То дощ, то сніг, то знову дощ…” То дощ, то сніг, то знову дощ, І листя лопотіло, Побуровіла нехворощ, Вода на зиму сіла. Піввітру пахло ще теплом, […]...
12. “Як тішить очі перший сніг…” Як тішить очі перший сніг, Безжурний, лагідний, мов сміх Дівчати перед шлюбом, – І як його ми любим! Та як […]...
13. “Дома прокинувся. Сніг…” Дома прокинувся. Сніг. Вівці озвалися сиві. В сяйві стоїш, як у зливі. Хто тобі допоміг? Може, те джерельце на млаці, […]...
14. “Серед зими розтанув сніг…” Серед зими розтанув сніг – І знов заворушились трави. Не дбаючи про сенс і право, В бруньки весняний сік побіг. […]...
15. ГЕЙ, СИПЛЕ СНІГ Гей, сипле сніг, невпинно сипле сніг, І біла ніч приходить. За мною сто завіяних доріг, А віддаль тугу родить. До […]...
16. ПЕРШИЙ СНІГ Уранці випав сніг – і відтепер Став невпізнанно-білим чорний сквер, І лиш ворони в кронах між гілками На тлі небес […]...
17. І перший сніг, і плавний супокій І перший сніг, і плавний супокій. Цвіте різдвяник – в домі тихе свято. Так мало нам потрібно й так багато […]...
18. “Весняний день. Вологий вітер. Хмари…” Весняний день. Вологий вітер. Хмари. Гримлять струмки. Ламаються льоди. Граки в садах влаштовують базари. В полях – озера талої води. […]...
19. “Хай сніг іде холодний та лапатий…” Хай сніг іде холодний та лапатий, Засипе поле і на гай спаде, Нехай стежки закидає круг хати І білу тишу […]...
20. “Засяє день, і сутеніє…” Засяє день, і сутеніє. Сніги, як килими, лежать. Вітрець знемігся, тихо віє. Якийсь лісочок манячіє В далечині. Санки біжать. Якесь […]...
21. ВЧОРАШНІЙ СНІГ На пагорку танув вчорашній сніг, Такий безпритульний, немов собака. Легенько дорога торкалася ніг, А вітер у вітах знесилено плакав. Так […]...
22. “Білявий день втомився і притих…” Білявий день втомився і притих, І з глибини блакитного спокою Прямує сонце тихою ходою До роздоріжжя вечорів смутних. Не довгий […]...
23. Вечір (“День відходить, кудись поквапившись”) День відходить, кудись поквапившись. Вечір. Тиша. Тебе нема. І в рояля холодні клавіші білі-білі, немов зима. Три зорі, мов тугі […]...
24. “Спалахнув день синім-синім спектром…” Спалахнув день синім-синім спектром, Сині вітри шугають, мов шуліки. Билинний дуб над дубленим проспектом Тримає сонце на сухому лікті. І […]...
25. СНІГ У ВЕЛИКОМУ МІСТІ Ляга обметицею на асфальт первинок, Уже бульвар поволі сполотнів І береста обчімханого віник Змітає білу інсуляцію з дротів. Гойдаються перед […]...
26. ПАДАЄ СНІГ І Падає, падає сніг, Сковує душу мороз. Вітер лягає до ніг Білою млою погроз. Плачуть берези в гаю, Сосни ячать […]...
27. НАШ ДЕНЬ Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш […]...
28. “Що за туга?..” Що за туга? Що за дика туга, Що за нею суне туга друга, А ще слідьма, ніби із-під смерті, Суне […]...
29. Сніг накриває село сніг накриває село білою гуглею і тільки церковна баня править за дороговказ мороз скрипить під ногами старою скрипкою… а тут […]...
30. СНІГ два птахи вдарилися грудьми над полем хліби за душу над виораним лицем сухе зерно в дитячій долоні паде тихий сніг […]...
31. “Заходить сонце. Сніг іде…” Заходить сонце. Сніг іде, І серце на ніч місце мостить, І на ніч сон йому іде Через мости та через […]...
32. “На чорну землю перший сніг упав…” На чорну землю перший сніг упав. Замовкло все. Затихло. Заніміло. Немов на ватман вилите чорнило, Лежить в долині незамерзлий став....
33. У нашому місті – сніг До нашого міста не знати коли й кудою закрався сніг Вже всі із середини зіниць до пучок все болючіше відчувають […]...
34. СНІГ З гнізда лелечого зимою Злітає сніг, як білий птах. Крильми махає наді мною, Зникає в синіх небесах. За ним я […]...
35. НЕВЧАСНИЙ СНІГ Що скоїлось в природі? Я не міг Вписати це в події пересічні: Десь перед першим травнем випав сніг – Такий, […]...
36. ЧИ НЕ СНІГ Підв’язала осінь китиці червоні, сіла на коня. Прощавайте, села! Блиснули в тумані зіркою підкови, малиновим дзвоном розляглась луна. І, немов […]...
37. УРИВКИ ІЗ ПОЕМИ “КРІЗЬ БУРЮ Й СНІГ” П р о л о г Сухого снігу сиві змії Шиплять у синій самоті, І скорбне дерево чорніє, Як тінь […]...
38. “Є день такий – іскристий, як вино…” Є день такий – іскристий, як вино, Є день такий – спинись, прекрасний часе! Отам я жив. Отам колись давно […]...
39. “Останній сніг приречено білів…” Останній сніг приречено білів, Струмочок перший жебонів у тиші, І урочистий клекіт журавлів Стояв до ранку в зорянім узвишші. А […]...
40. ЗА ВІКНОМ СНІГ Моя самотність знає, що за вікном сніг. Знає, знає… Самотність моєї ночіі знає, що сплять яблуньки в малому садку, що […]...