Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ГНОМ У БУФЕТІ

Ти знаєш, у нашому домі,

в старому буфеті, давно

живе мій добрий знайомий –

старенький буфетний гном.

Він знав ще дідуся хлоп’ям,

а маму – малим дівчатком,

гукав пустунам: “Ай-яй!”,

Слухняним давав шоколадки.

Замкнувши буфет на гачок,

золотить на свята сервізи.

Багріє його ковпачок

за склом серед вазочок різних.

Він любить какао пить,

смоктати м’ятні гостинці.

Так довго і солодко спить

в старій музикальній скриньці.

Навчився він чемних манер

в одної маркізи з фарфору.

Сказала маркіза: – Тепер

дружити із вами не сором.

Ви просто – франтом, хоча

втягніть у петлицю троянду.

І прошу до мене на чай

Разом з цвіркуном-музикантом;

Століття, і друге, і третє, –

прислухайся! – чуєш? – завжди

клопочеться гном у буфеті,

бормоче, зітха, шарудить.

І тупа, і плямка в куточку,

і дзвонить в буфетні шибки.

І в довгі засніжені ночі

нашіптує дітям казки.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 2,00 out of 5)

ГНОМ У БУФЕТІ - ЖИЛЕНКО ІРИНА