Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Чую, чую: обіймає жаль…”

Чую, чую: обіймає жаль, – За великим невимовна туга, За незнаним!.. Ну, хоча б ножа Та дорогу зоряну в подруги! […]

КРОВІ Б

Крові б, крові і сили відерцем Святогором понести до мас! Якби можна помножити серце, Я помножив би тисячу раз! І […]

В ПОРТІ СТОЯТЬ КОРАБЛІ

В порті стоять кораблі, і поснули над щоглами стяги, штормом потріпані трохи, ну та нічого, веселі ходять матроси, їм у […]

ПЛАКАТ ОДЛИГИ

І дзвенить золоте цебро, і струмить золотий Дніпро. І однаково сонце б’є у чужі серця і моє. І страшенно багато […]

АЕРОПЛАН

Верби гойдались над ставом і тихо дзвонили в повітрі. М’яко котилися хвилі над полем у злотому морі, Коник дзюрчав у […]

ПАРУБОЦЬКЕ

І Гей, піду на села у веселім марші, Щоб за плугом взнати, чи поет і я! Сонце ти гаряче, братику […]

“Одлетіла…”

Одлетіла конвалійна Леда на далекі сніжні гаї, і не пахнуть вже липовим медом поцілунки холодні твої. Це початок кінця, о, […]

ЗАМІСТЬ ПРОЛОГУ

Крові б, крові і сили відерцем Святогором понести до мас!.. Якби можна помножити серце, Я помножив би тисячу раз! І […]

ГЕСІОД

І Між неуцтва і між маразму, неначе мухи на листі, виконуємо і не раз ми слова безвольні і пусті. Та […]

ДЕВ’ЯТА СИМФОНІЯ (Монолог)

Вогню! – Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! Беру тебе, о, світе мій терновий, В обійми сонячні! Як […]

РОМАНТИКОВІ

Тривай, тривай, о, мрійний брате! Покиньмо стуму і печаль! З життям ще довго треба грати І нести серце на одчай! […]

РЕЙД

За елеватором маяк на роздоріжжі бур і мряк у білій піні, наче в крейді, – на урвищі в зеленім рейді, […]

Страница 1 из 212