“Листкові колонові мітри…”
Листкові колонові мітри
Стрясають росу.
Я йду говорити сама
З батьками богів.
Упало між нами мандаринкою
Ваше ім’я,
І Зевес обернув мене
Пожадливою дитиною.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Ти схожа. Дві краплі води…” Ти схожа. Дві краплі води Упало з весла золотого. Ти схожа, як дві біди Ні з того, ні з сього. […]...
- ЗОЛОТОДОЩ Який пахучий нині день! Я йшла сама повільним кроком: Ми стрінулися ненароком, Де жабуринням річка йде. Глянь! Під мостом, у […]...
- ЮНІСТЬ Ще пахне яблунь листя шовкове, І вітер хмари жене за горб. Там жде на мене у вербах човен, А в […]...
- “Осінній день березами почавсь…” Осінній день березами почавсь. Різьбить печаль свої дереворити. Я думаю про тебе весь мій час. Але про це не треба […]...
- “Упало яблуко в саду…” Упало яблуко в саду, Затрепетала гілка. Отак і я колись впаду Безпомічно і гірко. І коли вістка долетить До батьківської […]...
- НУ, КАК? Якщо святі цей світ побудували Як дім свободи й радісних трудів, Хто ж обернув його сумні підвали В тюремні камери, […]...
- “мій Господи, поговори за нас…” мій Господи, поговори за нас. Тобі давно воздасться говорити за кожну хвилю золотої квити, за недопитий, бо гарячий час. доопріч […]...
- “Розпочнім говорити губами без слів…” Розпочнім говорити губами без слів, Як без слів розумієм жалі журавлів. Як ми порозумілись очима лишень, Перших бджіл так приваблює […]...
- ПЂСНЬ 06-я. Вонми, небо и земля, нынЂ В конец сего: Испусти змій за женою из уст своих воду, яко рЂку, да ю в рЂцЂ потопит. Той сотрет […]...
- “Сидів і довго думав над собою…” Сидів і довго думав над собою Блакитний вечір вдома навесні, Тим часом як спливалися водою Його зоря на темному веслі. […]...
- “Й огорне смуток…” й огорне смуток наче де на чужині хтось обернув сестру в зозулю діброву в полі запалив щоб в безмірі божого […]...
- НІЧНІ ДЗВОНИ ВОЛОДИМИРСЬКОГО 1 А дух поблизу ще витає, душа поміж людьми блукає: вже дому іншого шука. Вона безсмертна – кожен знає, бо […]...
- СКРИПКА Й ОРГАН В камінних храмах – срібні гурагани У вітражах, у миготінні свіч, Святим суворо промовляють з віч, Горять Господнім голосом: органи. […]...
- РАДІСТЬ Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний […]...
- Відгомін У чудовому місяці травні ми приходили з тобою в маленьке кафе, і перед нами як на долоні лежало наше місто. […]...
- НА СІНОКОСІ Пам’яті матері Сонце упало з коси в покоси і покотилося спілою динею… Вже ти обідати не приносиш, тиха й натомлена […]...
- НЕДОБРЕ Багрим, недобрим колом, Так, мов його не треба, Так, як іще ніколи, Сонце упало з неба. Дням голова відтята, Захід […]...
- ЩАСЛИВИЙ СОН Ти знову чітко снишся мені, тату, живим, здоровим, а в очах – жура… Крізь сон будильник цокає затято – мені […]...
- “Одквітували сливи й вишні…” Одквітували сливи й вишні, Осипались, як дні колишні. І під могильними хрестами Лежать мої діді з батьками. Дивлюсь на зорі […]...
- “Не зірвеш сонця, кат, з небес…” Не зірвеш сонця, кат, з небес, Не зірвеш України стяга! На вашім боці сам Зевес, На нашім боці перевага. 23.ХІ.1920...
- ЕТЮД ЗІ СВІЧКОЮ І знов мені дорога дальня По картах випала. Іду. …Горить свіча в твоїй вітальні Одна-єдина на виду. Запахло воском від […]...
- РОЗПОВІДЬ КАТА найсмішніше те що вони дивуються не один рік пожили серед блатних мусили б хоч трохи розуміти звідки ноги ростуть а […]...
- РІЗДВО Стемніло – скінчилася денна робота, Вже й світло на табір упало, як шок. Я на ніч в барак, мов у […]...
- ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВО Ет, ну що й говорити – дива: з дива пива ждати дарма – тьмою тьменною сунуть слова, а між ними […]...
- ЖІНКА, ЩО ЙДЕ З ПОБАЧЕННЯ Жінка, що йде з побачення, Схожа на дорогу – Боїться сама від себе втекти І сама себе наздогнати. Жінка, що […]...
- ОГІРОЧКИ Дід умер. Попа бабуся В хату запросила, Сама сіла біля діда Та й заголосила: – Ой склав же ти свої […]...
- ПОКАРА Були і вдачі, і невдачі, І рідне – в затишку – село. Казки і витівки дитячі, Але дитинства – не […]...
- Тут мій атол тут мій атол на ньому моя садиба не палата престіл на груні звіди видно галери що плинуть до сонця не […]...
- Вірність безжальна предвічного голосу Faithfully tinying at twilight voice… вірність безжальна предвічного голосу з тліну безмірного крекче судьба: знову (у кожнім найменшому волосі) безповоротність […]...
- НАШІ “СТАРІ” “Лиш пес старий, – так кажуть люди, – А чоловік все молодий”. Се, може, й правда у людей; А в […]...
- ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: […]...
- “Я хочу знати, любиш ти мене…” Я хочу знати, любиш ти мене, чи це вже сон, який уже не сниться? Моєї долі пекло потайне, моя сама […]...
- Який милий і мудрий фацет який милий і мудрий фацет не з показних мудрагулів а таки справді мудрий одразу видно щоз доброго тіста уважний і […]...
- “Ерехтейон дрижить з перемоклими…” Ерехтейон дрижить з перемоклими Каріятидами, що не скидали Хітонів, заки пірнули В бурю. Вітрища з вежі Злетіли крилатими нестлями Сушили […]...
- НА ВІДХОДІ Дивлюсь на світ печально і тверезо, Плекаю мислі нові й молоді. Життя упало, наче камінь в плесо, Та йдуть ще […]...
- ПОВСТАНКА Я нишком прокралася з хати. Вернула мене з-за воріт, Щоб хрестик на грудях припняти. Світало над нами вгорі. “Дасть Бог, […]...
- МИСТЕРИЯ ХИППИ Мы рвем – и не найти концов. Не выдаст черт – не съест свинья. Мы – сыновья своих отцов, Но […]...
- ВОЛОДИМИРУ СОСЮРІ Я Вас узнав з “Червоної зими”, Як був хлоп’ям, як пас чужі корови. Читали вірші під копою ми, Селянські пастушки […]...
- У ШОТЛДАНДСЬКІЙ ДАЛЬНІЙ СТОРОНІ Гори, перелісся, пасовища, В Клайді – неба сірого кошма, Замки, мов примари… З вікон свище Чорний біль – історія сама… […]...
- БАЛАДА ПРО ПЕРА Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши […]...