Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Я думаю, як і чиню…”

Я думаю, як і чиню,
Але скажи, хіба це горе,
Якщо це горе неогорне
В своїй сльозі я розчиню?

Мій труд – не горе, не приречність.
Він шлях і щастя і біди.
Впадуть на груди поїзди,
І сядуть літаки на плечі,

І стане щастям все те горе!
Віддаленіє рій причин,
Відстелеться, як поле орне,
Засіяне хто знає чим –

Любов’ю вічною навічно.
Чи, може, груддям камінняч?
Не плач. Не плач. Відчовгуй, відчаю!
Т-с-с, не збуди наш сон… не плач.

1957

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

“Я думаю, як і чиню…” - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА