МАРІЯ
На базарі рученьки ісклала,
В білій хустці, в сірім піджаці,
На хлібину голову поклала,
Задрімала в хліба на щоці.
У чоботях, в темній спідничині,
В білому горосі-фартусі
Спить собі в базарній хуртовині,
А оса тим часом на осі
Гомонить по сливах… Задрімала…
Промінь сонця гасне у косі.
На хлібину голову поклала,
Продає ті сливи уві сні.
1963
(3 votes, average: 1,67 out of 5)Related posts:
- ЛИСТ ЕЛІССИ Як я люблю людей… А що в них найлюбіше? Вітання усміхом людини до людини. А з усміху любов зростає часом, […]...
- МАРІЯ І МАРА Чи не марні марю мрії, Коли стільки вже століть Постать матері Марії Тут примарою стоїть. Ледве чутно скорбний голос: “Я […]...
- З ПОЛОНУ Згаса днина. Плакав дзвін, І промінь сонця блід, В село з далеких ген сторін Прибився інвалід. В душі незгоєній ніс […]...
- Марія Поема Радуйся, ты бо обновила еси зачатыя студно. Акафіст присвятій Богородиці. Ікос 10 Все упованіє моє На тебе, мій пресвітлий […]...
- “Двори стоять у хуртовині айстр…” Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чому я думаю про Вас? Я Вас давно забути […]...
- МІСЯЧНА СОНАТА Часом, як смерк розстелить сірі крила І довгі дні стануть западати, Ти в дім приходиш, моя ясна, біла, І крізь […]...
- “Лісунець собі на грудці…” Лісунець собі на грудці частить ногітки, у болоті лози куці заплели вінки. Лісунець хапа косиці місяця сріблясті, б’є мохнатенькі копитці […]...
- Марія Марія 1 бачу траву що померла і не стала по смерті птицею бачу тюрму і криницю що мають однакові наймення […]...
- МАРІЯ Задуманий вітер над городом віє, Ідуть перехожі невпинним прибоєм, І я поміж ними йду, повний тобою, горять ліхтарі, мов шепочуть: […]...
- ІІ Анданте. “Аве, Марія…” Я загубився в чорному лісі, Поміж деревами і світляками. А ліс – у чорнім, А ліс – без листя, А […]...
- МАТИ МАРІЯ Пам’яті тещі Ой, мамо Маріє, та як же це сталось, Що горе шулікою в хату ввірвалось. Старенька, змарніла лежиш на […]...
- Нас дЂля распятаго Марія видящи Нас дЂля распятаго Марія видящи: “Ах, увы, чадо мое, – вопіет, слезящи, – Тя, болЂзненна уединенна Зрящи на древЂ, и […]...
- Образ дЂвы Марія яже усмотрЂла Образ дЂвы Марія яже усмотрЂла. Тройцу трема окнами еле иже имЂла. С кровію излитою за Христа смЂшенный, Сице та дЂва […]...
- “Ходімте в сад. Я покажу вам сад…” Ходімте в сад. Я покажу вам сад, Де на колінах яблуні спить вітер. А згорблений чумацький небопад Освітлює пахучі очі […]...
- ОСІННЄ Хутко осінь хутко лист Мов сумно-жовтий серпантин Обсипле темну цю алею Де вперш бажанням зайнялись Як вперше він Прийшов за […]...
- БАС І ПЛАЧ Цей джміль – мужчина з оксамитним басом, А як він плаче, як його береш За голову, щоб випустить тим часом […]...
- ВЕЧІР Сонце навзаході. Довшають тіні. Смужка кільватера голуба гасне поволі на морі самотнім, наче у серці самотнім – журба. Все. Довершилося. […]...
- СТАРІ АЛТАЙЦІ Райцентр давно вже переніс Свій цвинтар на далекі схили. А тут пустирище для кіз Та дві чи три чиїсь могили. […]...
- “В небі місяць зіходить смутний” В небі місяць зіходить смутний, Поміж хмарами вид свій ховає, Його промінь червоний, сумний Поза хмарами світить-палає. Мов пожежа на […]...
- ЗОРЯ В небі місяць зіходить смутний, Поміж хмарами вид свій ховає, Його промінь червоний, сумний Поза хмарами світить-палає. Мов пожежа на […]...
- ПРЕЛЮДІЯ DES-DUR Гей, снилося мені село весною, Вінки садів, черемхи білі квіти, І кучеряві верби над водою, Шо в тихі хвилі затопили […]...
- БАЛАДА На кичері – хата одна. В хатині тій – жінка одна. За хатою – грядка і паша. Є старші на […]...
- “Заплуталась павутинно…” Заплуталась павутинно стежка в кронах яблунь. Ліниво-терпляче провадить крок промінь по довгих мандрах. Яблуні очі свої червоні долу спустили трудно. […]...
- КАЛИНА Калина похилилась вниз, мов ягода росте червоне слово. Весні окриленій молись, карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов […]...
- ЗДАЛЕКА Здалека все краще здається: Не треба ж так близько підходить. Не треба торкать, придивлятись – Здалека зирнуть і проходить… Зирнуть […]...
- Занепад Києва Умирає, гасне Київ, Сонце нашої землі, Не пливуть уже до його Ні човни, ні кораблі. Не пливуть Дніпром у море […]...
- “Пам’ятаєш, ми любили слухать…” Пам’ятаєш, ми любили слухать, Як в перенаселенні бджоли Вишні озивалися над вухом, Ніби дзвони, яблуні гули. І була та музика […]...
- ЄЛИЗАВЕТА ТЮРІНГСЬКА я несу хліб у згортках шат для голодних грізний володар до вигоди звиклий не простить розтрати з підозрою велить мене […]...
- ЧИТАЮЧИ ЛЕСИНЕ ЛИСТУВАННЯ “…хочу їхати в Єгипет на прощу до єгипетського сонця – вже ж недарма йому такі колосальні святині колись будовано, – […]...
- І ВДАРИВ ПРОМІНЬ І вдарив промінь в темну ніч Над непробудними полями. Він освітив криваві плями В ту чорну, мов могила, ніч. Упав […]...
- ЖИВІ СМОЛОСКИПИ Муза до мене прийшла на світанні – В час, коли гаснули зорі останні. Руку мені на рамено поклала І прорекла: […]...
- “Мені привиділося: дома…” Мені привиділося: дома на сливи паморозь лягла, – солодка осені притома і тіло й душу пойняла – і на долоні […]...
- “Одквітували сливи й вишні…” Одквітували сливи й вишні, Осипались, як дні колишні. І під могильними хрестами Лежать мої діді з батьками. Дивлюсь на зорі […]...
- ДОСАДА Душі досада грізно брови хмурить. Прошу прощення в доброго Христа, Що не пізнав раніш його премудрість – Високу й чисту, […]...
- ПЕРШИЙ МІЙ ПОГЛЯД Мій перший погляд дитячий На заграву сонця впав, І промінь яскраво-гарячий Мої очі вперше скупав. Горіли вогні червоні В чоловічках […]...
- ВІРНІСТЬ Від сонця свят і непогоді буднів, Щоб не змінилися безцінні фарби, В твою скарбницю я складаю скарби Які дає мені […]...
- “Дев’ятнадцятий рік. Тульчин…” Батькові Дев’ятнадцятий рік. Тульчин. У палаці Потоцьких – лікарня. Куркуля тернопільського син у тифозній гарячці кошмарній. Тут учора змінялись фронти: […]...
- ГРІМ Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. […]...
- ОСТАННІЙ ПРОМІНЬ НАДІЇ одного разу пропив я усе що мав залишився в мене останній промінь надії і я пожбурив його на прилавок шинкар […]...
- ГАЗЕЛА Чого душа моя тремтить, вібрує, як лист тополі? Тільки до сонця, а не до мене, – як лист тополі? Мене […]...