ПОЛЫНЬ-ТРАВА

Related posts:

1. Я – ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава, Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава… И над степью стон. Ветром окружен Тонок стебелек, […]...
2. ЮЛИАНУ СЕМЕНОВУ По пыльной дороге – изранены ноги Путник бредет. По пыльной дороге – под солнцем палящим Вперед и вперед. Рука одинока […]...
3. Трава Я трава прадавня дика трава до билиночки вирвана до стеблиночки витоптана і врешті гудроном гарячим напоєна і здавалось назавжди під […]...
4. Дом под каштаном Ю. Семенову По пыльной дороге Изранены ноги, Путник бредет. По пыльной дороге, Под солнцем палящим Вперед и вперед. Рука одинока, […]...
5. “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
6. “Росте трава, доповнюючи нас…” Росте трава, доповнюючи нас ласкавістю, прихильністю земною, стоїть трава, все знаючи про час, рівняючи непам’ять прямизною… Запліднена літаючим насінням, споріднена, […]...
7. Рождение стихотворения Тяжелы мои стихи – Камни в гору. Донесу их до скалы, До упору. Упаду лицом в траву, Слез не хватит. […]...
8. І вже – трава, я хочу буть травою І вже – трава, я хочу буть травою, Не треба квітів – просто так, травою, І не шуміти, лиш рости […]...
9. БОЛЕН МИР Болен мир болезнью черной: Иль проказой, иль чумой. Бродит сумраком прикрытый Жуткий вой. Не родит сегодня мать дочь, Упадет ее […]...
10. “Трава із вітром гомонить…” Трава із вітром гомонить, А річка з берегами. До квітки квітка лебедить І лине пелюстками. Цвіте і міниться блакить Під […]...
11. ТРАВА Морочить марево над степом, омани павутиння тче: після грози трава у небо рікою синьою тече, і вишумовує під хмари, й […]...
12. “Трава у лузі пожовтіла…” Трава у лузі пожовтіла, Завмерла річка в берегах. Стара верба осиротіла, Згубивши листя на вітрах. Стоїть вона край оболоні, І […]...
13. ВЕСНА (“Росте Антонич і росте трава…”) Росте Антонич і росте трава, і зеленіють кучеряві вільхи, Ой, нахилися, нахилися тільки, почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, […]...
14. СМЕРТЬ Закат горит огнистой полосою, Любуюсь им безмолвно под окном, Быть может завтра он заблещет надо мною, Безжизненным, холодным мертвецом; Одна […]...
15. “Бур’ян, трава, дрімота…” Бур’ян, трава, дрімота. Тут молодість гуляла І хвіртку як ворота До раю, відчиняла. Стою у запустінні, Пригадую колишнє. З минулого […]...
16. “Бура трава без води…” Бура трава без води В гарячім конанні злягла. Над степом, од сонця рудим, Дзвінка пролітала стріла. Все заглушила на мить […]...
17. “Берег річки. Трава лугова…” Берег річки. Трава лугова. На вогні казанок закипає. Сплесне риба чи крикне сова – Довго-довго луна не стихає. Кущ лози. […]...
18. “Так свіжо низом пахнула трава…” Так свіжо низом пахнула трава, А десь вгорі заплутувались бджоли Серед суцвіть… Хмеліла голова В нектарах запашніших матіоли. Од всього […]...
19. “Що з нами діється, коли трава…” Що з нами діється, коли трава У стрілку випинається з коріння І оживають квіткові дива – Сонцепоклонники від сотворіння? Я […]...
20. “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
21. “Суха трава пов’язана в пучки…” Суха трава пов’язана в пучки, Коріння й зілля в сінях і коморі. З усіх усюд сюди приходять хворі, Приносять бабі […]...
22. ДВОЙНИК Может быть, В завтрашнем дне, В мире ином, Приду на свиданье Со своим двойником. Он отраженье мое, Невысказанные слова. Он […]...
23. Погибшим в 1943 году в Эльтигене Я слышу голоса больные, Глухие, всем ненужные, чужие. Я вижу руки, в страхе вскинутые, И лица, в боли опрокинутые. На […]...
24. РОЗРИВ-ТРАВА Віршам і снам не вір: травур, та рев, та вир. З варив розрив-трави скроплений кожен вірш. Зов небезпечних круч, віри […]...
25. ДОЖДЬ. НОЧЬ. РАЗБИТОЕ ОКНО Дождь. Ночь. Разбитое окно. И осколки стекла застряли в воздухе, Как листья, не подхваченные ветром. Вдруг звон. Точно так Обрывается […]...
26. Пересадили сердце тем Пересадили сердце тем, Кому больней живется. Чаще бедой наполненная чаша Бывает выпита до дна. Но матери лицо родное, Морщинка горькая […]...
27. ОНА – ЕГО ВДОХНОВЕНИЕ Она – его вдохновение, Ее слеза – его стихотворение. Над городом гром, ей страшно… Он говорит – как прекрасно, Что […]...
28. Дождь, ночь, разбитое окно Дождь, ночь, разбитое окно. И осколки стекла Застряли в воздухе, Как листья, Не подхваченные ветром. Вдруг – звон… Точно так […]...
29. РАНЕНАЯ ПТИЦА Пожалейте меня, отпустите. Крылья раненые не вяжите, Я уже не лечу. Голос мой оборвался болью, Голос мой превратился в рану. […]...
30. ИВАН ДА МАРЬЯ Вот пришла лиха беда – Уж ворота отворяют,- Значит, пробил час, когда Бабьи слезы высыхают. Значит, больше места нет Ни […]...
31. “Ми виросли всі із купальської пісні…” Ми виросли всі із купальської пісні, З невбитих колядок росли, як трава; Нам, браття, прозріння даровано пізнє, Щоб душі свої […]...
32. Птицы Птицы Только парами На юг летят. Одиночкам Крылья подрезают Или Просто молча Убивают. И тревожно протрубит вожак. Ты живым остаться […]...
33. Лица уходят из памяти Лица уходят из памяти, Как прошлогодние листья. Осень оставила только Утра хмурого привкус. Лица уходят, но изредка К сердцу подходит […]...
34. Я поверила взгляду Я поверила взгляду, И не нужны слова, Я поверила сразу, Что бывает слеза Солоней боли черной, Слаще детского сна. Загорится […]...
35. Ребенок учится ходить Ребенок учится ходить, Ему нужна рука. Ребенок учится писать, Рука ему нужна. Бегут минуты и часы, Мы стрелки подведем. И […]...
36. Срубленные рифмы Срубленные рифмы, Срубленные фразы. Срублены деревья – Повалили лес. Стон стоит, Отчаянно В плаче рвутся ветви. Но и это мало […]...
37. ДО ОРЛА Обох нас, орле стервоїдний, Знажає поле боротьби: Рвемо у других шмат послідній, Жаги нікчемної раби. Та чом не в мене […]...
38. Верните музыку колоколов Верните музыку колоколов Там стон веков. Хрустальным куполом Под небеса Звенят леса. Гудит река, И заводи тишь Услышь. Во все […]...
39. Не в первый день весны Не в первый день весны, цветущей и прохладной, Увидел я тебя! Нет, осень близилась, рукою беспощадной Хватая и губя. Но […]...
40. ГРЕЦИЯ Посвящается Н. Ф. Щербине Поэт, ты видел их развалины святые, Селенья бедные и храмы вековые,- Ты видел Грецию, и на […]...