В позорах древле копіи ношаху

Related posts:

1. Превзыдох мЂру Превзыдох мЂру, О мой вЂчный Боже, Во дневных злобах. Кто ми в том поможет? Преступих закон, О мой крЂпкій Боже, […]...
2. НА ДВАДЦЯТІ РОКОВИНИ ВЕЛИКОГО ПОХОРОНУ Поховали – закопали У могилу силу; Пишним лавром іскрасили Дорогу могилу. Не так лавром іскрасили, Як слізьми зросили, Що не […]...
3. ПЕРСТЕНЬ Уронила девушка перстень В колодец, в колодец ночной, Простирает легкие персты К холодной воде ключевой. “Возврати мой перстень, колодец, В […]...
4. Вот опять окно Вот опять окно, Где опять не спят. Может – пьют вино, Может – так сидят. Или просто – рук Не […]...
5. ТРИ КАЗКИ Дві казки про тебе недавно я вигадав: казку про ніч і казку про перстень. Купальської ночі за жеврієм вигону спорснули […]...
6. Каждый стих – дитя любви Каждый стих – дитя любви, Нищий незаконнорожденный. Первенец – у колеи На поклон ветрам – положенный. Сердцу – ад и […]...
7. “Эй, красавица,- стой, погоди!..” Эй, красавица,- стой, погоди! Дальше этих кустов не ходи. За кустами невылазна грязь, В этой грязи утонет и князь. Где-нибудь, […]...
8. СТИХИ Стихи из дома гонят нас, Как будто вьюга воет, воет На отопленье паровое, На электричество в газ! Скажите, знаете ли […]...
9. “Прийде мить тривожна…” Ой хто не служив, братці, Та й у богатиря… Наймитська пісня Прийде мить тривожна, Запитає мати: Скільки, діти, можна Та […]...
10. Зiрвись в кохання! Свiт не зникне Зiрвись в кохання! Свiт не зникне. Хай пiде кругом голова! Як жити, жити i не крикнуть? Не видихнуть: “Душа жива!”...
11. “Як добре жити при свічках каштанів!..” Як добре жити при свічках каштанів! Ярцвіт-яранка світить по садах. А по лісах присвічують шафрани, і завербляник світить по річках. […]...
12. СУПЕРЕЧКА Кажеш ти, що марно я згораю, що життя повз мене проліта, що примарна, як видіння раю, ця моя затята суєта. […]...
13. Надежду мою Надежду мою В БозЂ полатаю, Промыслу єго Весь себе отдаю. Яко он хощет, Так о мнЂ устроит, А єго воли […]...
14. НАГРЯНУЛИ Не было собак – и вдруг залаяли. Поздно ночью – что за чудеса! – Кто-то едет в поле за сараями, […]...
15. ВЂнец от дванадесят звЂзд аггелскім силам, от молитв к ним о помощ нам к добрым дЂлом 1 Архистратиже Божій святый МИХАИЛЕ, кто, яко Бог, о сем ми дажд внимати цЂле. 2 ГАВРІИЛЕ, дажд радость, по бозЂ […]...
16. ЯЗЫК Родная речь певцу земля родная: В ней предков неразменный клад лежит, И нашептом дубравным ворожит Внушенным небом песен мать земная. […]...
17. ВЕЛИКИЙ ТАНОК Оксані Навіщо мені любов? – Роса горить, Лягає небо в перстень ставу, І смерть малює чорні писанки. Не дзвони мені […]...
18. Уривки слів, народжених із пам’яті (Із Йожефа Серваца) * живу живеш і ми ще в силі жити ото живімо поки в силі жити все буде […]...
19. “На терезах, де справедливість важать…” На терезах, де справедливість важать, відмірили мені надміру щастя. Радіти рано: помилку завважать: поправити її без труду вдасться. Який ще […]...
20. ТЕРПЛЯЧИЙ НАРОД Перетерпіти усіх, Хто приходив в Україну І вчиняв смертельний гріх, Залишаючи руїну. Перетерпіти нових Окупантів чорні зграї, Перетерпіти і тих, […]...
21. “Місяцю ясний…” Місяцю ясний! Був у мене мій красень, дала йому перстень, провела до ворітечок – місяцю – зорі… Ой що то […]...
22. ЗАКОХАНИЙ КУЗЬМА У садочку пригорнулась Галя до Кузьми. – Як Ромео і Джульєтта, будем жити ми. – А Кузьма очима блима: – […]...
23. Преподобному Євстратію Печерскому Кто может Христу сице быть подобный, Яко Євстратій преподобный? Христос бысть за ны на крестЂ распятый, За него же взаєм […]...
24. “Расстались мы – то, может, нужно…” Расстались мы – то, может, нужно, То, может, должно было нам,- Уж мы давно не делим дружно Единой жизни пополам. […]...
25. ПЕСНЯ ПРО ПЕРВЫЕ РЯДЫ Была пора – я рвался в первый ряд, И это все от недопониманья. Но с некоторых пор сажусь назад: Там, […]...
26. ДО МОЄЇ ПІСНІ Крутиться світ весняний і зелений. Ясень співає, і серце співа. Пісня натхненним кружля веретеном, на веретені срібляться слова. Ясень, осяяний […]...
27. Ты, может быть, не хочешь угадать Ты, может быть, не хочешь угадать, Как нежно я люблю Тебя, мой гений? Никто, никто не может так страдать, Никто […]...
28. НАРОДИНИ Сатурн поклав вінком каблучки На роги козерога. Ніч засніжена витончила Дзеленькіт при санях. Сатурн-чародійник не знав, що робити: Де подіти […]...
29. “Сразу стало тихо в доме…” Сразу стало тихо в доме, Облетел последний мак, Замерла я в долгой дреме И встречаю ранний мрак. Плотно заперты ворота, […]...
30. “В осінній печалі – своя відрада…” В осінній печалі – своя відрада, В осінньому щасті – своя журба. Горить над ставом, немов лампада, Золотиста стара верба. […]...
31. ПРЕРЫВИСТЫЕ СТРОКИ Этого быть не может, Это – подлог, День так тянулся и дожит, Иль, не дожив, изнемог?.. С самых тех пор […]...
32. “Як добре на схилі віку…” Як добре на схилі віку Мати рідню велику, Жити по Божій волі І не гнівити долі. Як гірко літа останні […]...
33. ЛЕС В том лесу белесоватые стволы Выступали неожиданно из мглы. Из земли за корнем корень выходил, Точно руки обитателей могил. Под […]...
34. “Дайте собакам мяса…” Дайте собакам мяса – Может, они подерутся. Дайте похмельным кваса – Авось они перебьются. Чтоб не жиреть воронам – Ставьте […]...
35. “епідемія простору все ще тріпоче умами…” епідемія простору все ще тріпоче умами, за державою снігу усе ще столиця сама… їм і жити замало, і солодко жити […]...
36. АЙСТРИ Які зів’ялі: червоні айстри – останні квіти палких пожеж. В блакитній залі туманний настрій. – Ми хочем жити! – Куди […]...
37. СНОВА ЗАМЕРЛО ВСЕ ДО РАССВЕТА Снова замерло все до рассвета – Дверь не скрипнет, не вспыхнет огонь. Только слышно – на улице где-то Одинокая бродит […]...
38. “Ми в Римі, мій Друже…” Ми в Римі, мій Друже! На Вія Аппія вдарив град. Ви знаєте, що я гадаю? Схопити в долоню блискавку Й […]...
39. Як наколотишся за день Як наколотишся за день, Як натовчешся на роботi, Так Душу задовбуть турботи, Що в нiй нi жартiв, нi пiсень! Iдеш […]...
40. ВІРШІ НА СКЕЛІ Душа, як жінка – наревлась і спить, Здригаючись вві сні високогрудо. Прекрасна мить: і серце не щемить, І не питають, […]...