Душевна, словесна богема… Ми вже не умієм кричать, Писати погані поеми, Любити негарних дівчат. Уже не ляга на папері Невистражданий […]

…Він сказав (хай була та розмова пуста), Що давно вже поезія в мене не та, Що згасає мір жар, Щось […]

Шукав я в словесному поросі Прозорої рими кришталь. А хтось там, на другому поверсі, Щоранку сідав за рояль. Не відав […]

Не помираю від хули І не полюю на хвалу я… Та як хвилююсь я, коли Мене нічого не хвилюю! Байдужість. […]

Ти уся, як у сяйві, ішла… Ти ішла під каштанними свічами… І твоє запізніле освідчення: – Я була в тебе […]

Усе перебiжне зникає нехай… Гiллям хай осiннiм здивується гай, Хай випливе тиша з пташиноi сварки I листя спаде, наче попiл […]

У щасті поет чи лихові – Байдуже. Аби працювать, аби тільки стало дихання останні пісні проспівать. Аби лиш уміння стало […]

Від пісні серце не стомилось, Все людям віддає сповна Не як офіру або милість – Як стиглість повного зерна. Потрібні […]

Моя судьба була до мене щедра: ішов-ішов – і от помітив враз: стоїть за щастям незвичайна черга – За тим, […]