“Не вірте, люди, снігу…”

Related posts:

1. “О люди! люди небораки!..” О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Вночі і […]...
2. ЧОРНІ ЛЮДИ Вони ідуть з моїх дитячих снів З бензинками, натертими до блиску, – Ті чорні люди, друзі давніх днів, Що заглядали […]...
3. СОКІЛ Сокіл літа високо, Сонцю і бурі-січі Остре соколе око Дивиться просто в вічі. Кігті – кігтити хмару, Дзьоб – щоб […]...
4. “Наїлися шпаки снігу – співать перестали…” Наїлися шпаки снігу – співать перестали. До шпаківень, а в шпаківнях вітри ночували. Один вітер – Вітер Грудень, другий – […]...
5. НАМАРНІ ЛЮДИ я ще один із тих що обманулись і відізвавшись із копальні хромосомів піддався легкодухо на життя покинув рай імлавої копальні […]...
6. “Дрібніють люди в нашому селі…” Дрібніють люди в нашому селі – Кволіші в роздумах і з вигляду затерті – Померли газди, теслі, ковалі… Лишилися на […]...
7. “Люди – прекрасні…” Люди – прекрасні. Земля – мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене […]...
8. Не люди наші вороги Не люди наші вороги, Хоч люди гонять нас, і судять, І запирають до тюрми, І висмівають нас, і гудять. Бо […]...
9. СПІЛКУЙТЕСЬ, ЛЮДИ! Я ще не весь об’їздив світ! Не був у Римі, в Сан-Франціско, Не бачив нив індійських цвіт, Не був у […]...
10. ВОЛНЫ И ЛЮДИ Волны катятся одна за другою С плеском и шумом глухим; Люди проходят ничтожной толпою Также один за другим. Волнам их […]...
11. В казематі (“Згадайте, братія моя… “) Моїм соузникам посвящаю Згадайте, братія моя… Бодай те лихо не верталось, Як ви гарнесенько і я Із-за решотки визирали. І, […]...
12. “Люди йдуть із вербою…” Люди йдуть із вербою – Люди святять вербу… Ми сьогодні з тобою Розриваєм табу. Заборонений плід – Як солодка верба, […]...
13. ДОЖДЬ По небу голубому Проехал грохот грома, И снова все молчит. А миг спустя мы слышим, Как весело и быстро По […]...
14. “Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...
15. “Далекими світами…” Далекими світами Вночі і по ночах Горбатими морями Летів додому птах. Його мала голівка Боялась над крилом – Та зацвітала […]...
16. СОНЯЧНИЙ СТАВ Став – як рибина В сонячній музиці, В сонячній музиці Сонячних верб. Б’ється, тріпочеться, Мліє у ліліях, Грає у виблисках […]...
17. ЛЮДИ МЕЗОЛІТУ Музейні експонати. Їх скульпторові пальці За черепом створили – Така наука є. Дивлюся – і не вірю: Немов живі бувальці […]...
18. “Прийшов май до нас у гості…” Прийшов май до нас у гості, Трави цвітом заблищали, І по небу голубому Плавють рози, рози-хмари. Заспівали соловейки, Круг ставка, […]...
19. “Ви не дивуйте, справді, люди добрі…” Ви не дивуйте, справді, люди добрі, Що я усе про неї не вгаваю… Про Вись мою, що в’юниться за обрій, […]...
20. “Коли помру – прийдіть до мене, люди…” Коли помру – прийдіть до мене, люди, Свічки прощання мовчки запаліть. По мені безліч днів щасливих буде І неповторних веселкових […]...
21. Ми, українцi, дивнi люди Ми, українцi, дивнi люди: Хоч кожен любить сам себе, Ганьбим народ свiй i паплюжим, А ми ж самi народ i […]...
22. “і люди і очі і води і зорі і там…” і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...
23. І люди і очі і води і зорі і там і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...
24. Люди люди про дитинство сонця над терасами про схрещення іржавих ножів і чарів на мушлях з віч жовтою плямистою шерстю ягуари […]...
25. “А люди все роптали и роптали…” А люди все роптали и роптали, А люди справедливости хотят: – Мы в очереди первыe стояли, А те, кто сзади […]...
26. ЛЮДИ І ЗОРІ Високий день за обрій закотивсь, І спорожніли села між садами. Здається, люди в небо вознеслись І з високості світяться зірками. […]...
27. “Повертаймось, люди, до коней…” Повертаймось, люди, до коней, Перепрошуймо гнідих і сивих, Бо без них і сумно і тужливо, І робота не пливе до […]...
28. “На білому снігу дуби на диво чорні” На білому снігу дуби на диво чорні. Поміж дубів стоїть давно забутий дот. Бійниці розвелись, мов щелепи потворні, Мов пащі […]...
29. “І майдани, й люди – як на святі…” І майдан, й люди – як на святі! Аж вібрує готика струнка. Та в моєму серці біснуватім Не вмирає дух […]...
30. “Люди пишут, а время стирает…” Люди пишут, а время стирает, Все стирает, что может стереть. Но скажи,- если слух умирает, Разве должен и звук умереть? […]...
31. ЗВІРІ І ЛЮДИ Жива спільнота – бестії та люди – Триває, множиться мільйони літ. Як з космосу появляться приблуди, Між ними буде Кріт […]...
32. “Мы с тобой бестолковые люди…” Мы с тобой бестолковые люди: Что минута, то вспышка готова! Облегченье взволнованной груди, Неразумное, резкое слово. Говори же, когда ты […]...
33. “Комусь наснились гуси на воді…” Комусь наснились гуси на воді, Мені – лелеки в голубому небі, Це вже весна, і ми, ще молоді, Йдемо на […]...
34. Є люди – мов отруйнi змiї Є люди – мов отруйнi змiї. У їхнiх жилах жовч, не кров. Лиш дай їм волю, знову й знов Перекусати […]...
35. “Люди часто живуть після смерті…” Люди часто живуть після смерті: Вріже дуба, а ходить і їсть, Перепродує мислі підтерті У завулках тісних передмість. Гилить зуби, […]...
36. Весна до нас рік-річно повертає Весна до нас рік-річно повертає, Рік-річно кожне дерево цвіте. Та серце людське раз лиш процвітає: Коли настане верем’я святе. Скажіть, […]...
37. “Хто змалював каштани густолисті…” Хто змалював каштани густолисті На голубому тлі? Хто вдяг у барви ніжно-променисті Лоно землі? Хто дав мені мій дух повноголосий […]...
38. ІІІ. “Люди різні між нас бувають…” Люди різні між нас бувають – Симпатичні, гарні, чудні. Дні за днями, бува, куняють, А живуть лиш у мріях та […]...
39. “Ось і цвинтар сільський… Зачастив…” Ось і цвинтар сільський… Зачастив Щось я часом останнім до тебе, До цих рідних могил, до хрестів, Що ніяк не […]...
40. А. ГЕРЦЕНУ Друг! весело летать мечтою Высоко в небе голубом Над освещенною землею Луны таинственным лучом. С какою бедною душою, С каким […]...