“Міжпланетні інтервали…”

Related posts:

1. “І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв…” І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя!.. …Стоїть сторозтерзаний Київ, і двісті розіп’ятий я. Там […]...
2. Відлітаєм на Марс Відлітаєм на Марс – я, доня, дружина, десять живих і троє померлих друзів. Хто читає в дорозі газету, хто розкладає […]...
3. ЗАВЖДИ В’ЯЗЕНЬ Самі собі будуєм тюрми, Самі в них потім живемо, Самі себе стережемо, Вже тюрем – тьма, і в тюрмах – […]...
4. “На майдані коло церкви…” На майдані коло церкви революція іде. – Хай чабан! – усі гукнули, – за отамана буде. Прощавайте, ждіте волі, – […]...
5. МАДОННО МОЯ… І Мадонно моя, Пренепорочна Маріє, прославлена в віках! На наших самотніх вівтарях лиш вітер віє… Пройди над нами з омофором, заридай […]...
6. МЕСІЯ Уявляю – (страшна мить!) – Прийде, заридає з одчаю і сонце затьмить. Хтось кине слово п’яне: – В розстріл! на […]...
7. МЕРЦІ (дума на початку ХХ століття) Мерці, Мерці… Навколо, тут і там, Куди не глянешь, скрізь самі ходячи трупи! Немає ліку тим холодним мертвякам: Вони клопочуться, […]...
8. ПЕРЕД ПАМ’ЯТНИКОМ ПУШКІНУ В ОДЕСІ Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! Я тут у вас в […]...
9. “Розхиляю колосся, іду…” Розхиляю колосся, іду. Устріч – арнаутка чорнява. Слава вам, рідні поля, У вечірній тихості слава! Уже видко верхівки топіль. Покажеться […]...
10. ВІТЕР З УКРАЇНИ Миколі Хвильовому Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! […]...
11. “Тільки в вечірньому мороці…” Тільки в вечірньому мороці Та насурмився хати ріг – Розхрабрувався гриб у саду. Плавлю, поплавлю На мряці-тумані, Всіх пов’ялю! Тих, […]...
12. “Здається з нами щось уже не те…” Здається з нами щось уже не те… І навіть люди, місто й камні, Щось прошепоче – Те усе святе У […]...
13. “За межами двадцятого століття…” За межами двадцятого століття, Коли небесного Отця рука З материків повимітає сміття, – До неба звернеться душа людська. Живого Бога […]...
14. “Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття…” Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття, Розтопчу, розмету їх у попіл, у порох, у сміття. Замість них […]...
15. ДИТЯЧІ ВІРШІ Моя душа – налякана дитина, А наді мною кат стоїть. Мене Він б’є. Дубова паркет ина – І кров моя, […]...
16. ОТЧИЗНА Моя отчизна! Знаю я, тобі Судилась крізь війну в віках дорога. Ти Бога бачила, такого Бога, Що віти опустилися в […]...
17. “Поки не вмру, не перестану…” Поки не вмру, не перестану Тебе шукати на землі І серце зоряного лану, Де Твої плинуть кораблі. Засклеплена в глухій […]...
18. “Душа обважніла, як жорна…” Душа обважніла, як жорна, В полоні страшного і злого. Земля благодатна і чорна До решти знеснлила ноги. І от її […]...
19. ВЕЧІРНІЙ РОЗДУМ Останній промінь посковзнувсь по водах І згас. Пірнуло в Тихий океан Велике сонце – наче Магеланів Червонохресний, давній корабель. І […]...
20. “Одступається небо…” Одступається небо, Виводить поля з таїни. І от полувінком свіжим Встають коралеві горби, А в їх затоці, мирному падолі, Яблуневі […]...
21. У синім безгомінні У синім безгомінні задуми скрізь печать. Мелодії осінні в душі моїй звучать. А листя веремія несе свою печаль. На чорному […]...
22. “За непроглядною заслоною…” За непроглядною заслоною Живуть такі, як я, – А тут чужою, незнайомою Сумує день і ніч Сумна душа моя… Я […]...
23. “Ніби гріб, хатинка низька…” Ніби гріб, хатинка низька, Де на світ родився я; Там була моя колиска, Там живе рідня моя. Я родився серед […]...
24. МАРІЄ МАРІЄ, за мертвими виють пси. Так виють, ніби за тими, що вмерли у всі часи, й між ними – ми. […]...
25. ТРИ СИНИ Приїхало до матері да три сини, три сини вояки, да не ‘днакі. Що ‘дин за бідних, другий за багатих. а […]...
26. НА ЧУЖИНІ Не вірив я в життя по смерті, Тепер я вірю в диво з див. Було для мене страшно вмерти, Умер […]...
27. ПРО МИР Concordia res crescunt. Згода справи множить (латин.). Мир справи множить, а війна руйнує, Нехай до миру все живе прямує. Так […]...
28. СОНЕТ Із Подєбрад до Праги і назад, Щоб завтра знов полинути, як птиця, Якій ніде надовго не спуститься, Якій простір і […]...
29. “Сонцерадістю день налито…” Сонцерадістю день налито: світ воскрес з кам’яного сну. Наче книга, душа розкрита: зустрічаю нову весну. Знаю: дощ іде смертоносний, що […]...
30. “Іще одне минає літо…” Іще одне минає літо, Сади вигойдують плоди. І жухнуть трави сумовито, Відзеленівши назавжди. Душа схиляється до сповіді, Думки велично-урочисті. Стою […]...
31. “Усе пізнавши й переживши…” Усе пізнавши й переживши, Стою безгрішний, мов Адам. З криниць небесних мудрість пивши, Що я нащадкам передам? Хіба лиш те, […]...
32. “Як срібно скрізь! Куди не кинь…” Як срібно скрізь! Куди не кинь, Усе виблискує, іскриться… Як чисто може засвітиться Земне в небесну голубінь! Душа окрилена, окріпла: […]...
33. “Небо ясне й просторе…” Небо ясне і просторе, Тихе й спокійне море. Крають блакить вітрила, Сяють чаїні крила. Хвилі цілують берег, Очі вбирають безмір. […]...
34. ГОЛОТА (Уривки) Моя голото, моя доле! Чого на тебе завше грім, Чого не квітне тобі поле Із теплих водами дощів? Збиваєш нігті […]...
35. “Ідуть селяни в темні далі босі…” Ідуть селяни в темні далі босі. ………………………………………………………………………… …біліють коси матерів, – ридають неньки разом із вітрами і руки простягають над […]...
36. ШЕВЧЕНКО (Заклекотало десь у горлі…) Заклекотало десь у горлі Клубком із крони і зо сліз – І крила, що були униз, Розкинулися, яко орлі… “Нізащо […]...
37. У СВІТІ ТАК ВЕДЕТЬСЯ, ЩО ЛИХО СМІЄТЬСЯ Все, що у світі пожадливість хвалить, Кожному очі тілесністю палить. Пиха єдина у світі панує, Кожен сусіді ніщо не дарує. […]...
38. В АЛЬБОМ ПАННІ О. К Твій поцілунок крізь вінок! Ах, я і так вже п’яний Бажанням лаврів і квіток В наш дужий час весняний… 1929...
39. ІДУ НАВШПИНЬКИ ДО ЛЮБОВІ Іду навшпиньки до любові В таємній тиші вечоровій. Все буде приязно і гречно. На відстані душі – безпечно. Цілунків не […]...
40. МІЙ КИЇВ Золотоверхий Києве, До твоїх тротуарів прикипає душа. Тут одвічною тінню Шлю прокльони й поклони. Приймаю закони джунглів – твої криваві […]...