Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЖАЛІСНИЙ СОНЕТ

Умій суддю свого жаліти,
Тяжкі гріхи йому прости,
Та ж він людина, як і ти:
У нього дома жінки, діти,

Їм треба грошей принести,
І треба – ніде правди діти –
З лайна собачого зуміти
Державний злочин довести.

Хотів би ти в тій шкурі бути?
В дугу свій горб і совість гнути?
Собача доля! Зрозумій

І не топчи багно в болото.
Жалій суддю свого достоту,
Як ми жаліємо повій.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 1,80 out of 5)

ЖАЛІСНИЙ СОНЕТ - СВІТЛИЧНИЙ ІВАН
 »