Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЗАВЖДИ В’ЯЗЕНЬ

Самі собі будуєм тюрми,
Самі в них потім живемо,
Самі себе стережемо,
Вже тюрем – тьма,
і в тюрмах – юрми.

А ми – нічого. Женемо
За муром мур, за муром мур ми.
Суботники! Аврали! Штурми!
Вже й ми – не ми. Воно само
Так склалося, так повелося
І так ведеться здавна й досі.
Сліпонароджені в тюрмі,

Кому поскаржимось? На кого?
На чорта лисого? На Бога?
Тюрма ж – своя, і ми – самі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (7 votes, average: 3,14 out of 5)

ЗАВЖДИ В’ЯЗЕНЬ - СВІТЛИЧНИЙ ІВАН