ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ

Related posts:

1. “Ти мені – як примарна оаза…” Ти мені – як примарна оаза На пісках африканських пустель. Повертаюся – бурі екстаза! – До твоїх біловидних осель. До […]...
2. 1N Жінка що віддається не часто І таїть у собі стриманості красу – Ніби собі самому – каже – що своє […]...
3. ЩО? – Любий друже! Як тяжко зносив я цей абсурд, що й тобі ось несу: ні за що, ні про що […]...
4. “Чого мені тяжко, чого мені нудно…” Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, […]...
5. “Чогось так банно… На душу впала…” Чогось так банно… На душу впала Безмежна скатерть тоски і смути, І серце багне в тиші заснути, Як скорбна пісня, […]...
6. “Блакить мою душу обвіяла…” Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмко серед гаю, […]...
7. 2. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ Нехай місяць із зорями Дивиться у воду, А я гляну-задивлюся На дівочу вроду. Любо місяцю з зорями В воду виглядатись, […]...
8. “Зазирну в душу волошки…” Зазирну в душу волошки – побачу блакить. Зазирну в душу джерела – побачу прохолоду. Моє почуття так освітило сонячний день, […]...
9. “Як заграли мені цимбали…” Як заграли Мені цимбали перший раз На першій забаві, На першім танці у неділю,- Очі легінів Засиніли росою На білих […]...
10. “Чого являєшся мені у сні?..” Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому […]...
11. “Зорало душу примхами життя…” Зорало душу примхами життя І, наче боронами, зволочило. Парує пар займисто, міцнокрило, Готовий вийти з темного буття. Засій і жди […]...
12. “Скажи мені правду, мій добрий козаче…” Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без […]...
13. “Мені неприємно звучало…” Мені неприємно звучало завжди: табори, Не тільки тому, що співзвучні їм концтабори. Звучить щось недобре в невинних словах: інтернати, (Був […]...
14. “Ходи, мій псе! Склонись мені на ноги…” Ходи, мій псе! Склонись мені на ноги І притулись до мене, гей до друга: Обох нас гне однака скорб і […]...
15. “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
16. “Такі близькі чомусь мені…” Такі близькі чомусь мені – вечірні небеса імлисті і непорочне чистий сніг, мов’думка непорочно чиста. До щему дороге чомусь – […]...
17. Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? В якiй би скрутi жити не прийшлось, Не мучся тим, якщо чогось не маєш, […]...
18. “Ти даруєш мені підкову…” Ти даруєш мені підкову, Дай-но – сивого підкую. Не спіткнися, мій коню, знову На зарослім, стрімкім плаю. Ти не бійся […]...
19. Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? В якiй би скрутi жити не прийшлось, Не мучся тим, що ти чогось не […]...
20. “Заморожені хвилі болю…” Заморожені хвилі болю На посвятник тобі несу. Я єдниній тобі дозволю Дознавати страждань красу. Це мої потаємні думи З перехрестя […]...
21. Якщо ти хочеш Душу зберегти Якщо ти хочеш Душу зберегти, Не дати вмерти їй вiд суму й болю, Роботою рятуйся i любов’ю. Душа не може […]...
22. “Мені зоря сіяла нині вранці…” Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я […]...
23. “Я терпів свою душу. Страх. Бруд…” Я терпів свою душу. Страх. Бруд. Прошепочу: “Це як над убогою поглумитись. На божий суд не йди своєю дорогою”....
24. ПРО СЕРЦЕ І ДУШУ Можливо, лірик щиросердний звомпить, Довідавшись, скажімо, з брошурки МОЗ, Що в нього серце – то звичайна помпа, А ще точніше […]...
25. “Дала мені мати серце…” Дала мені мати серце – розмальованого щиглика. У малого хлопчика билося воно веселим горобчиком, у юнака витьохкувало соловейком, у дорослого […]...
26. “Стоїть мені моя гірка зоря…” Стоїть мені моя гірка зоря… Моя єдина зоре-пересмуто, На землі злі, на зморені моря Твій віщий погляд сяє мені люто. […]...
27. ВІТЕР Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, вітер, що бризки піни несе в обличчя, […]...
28. ГОТУЙ МЕНІ ЗБРУЮ Стрілецька пісня Готуй мені збрую, Готуй мені коня. Бо я серцем похід чую, Дівчинонько моя. Дай уста рожеві Ще поцілувати, […]...
29. “Якби те, що мені заболіло…” Якби те, що мені заболіло, Я покласти умів на скрипку: Чорна хмара догнала білу І ковтнула її, мов рибку… Зупиняю […]...
30. Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
31. “Чи то було мені, чи снилося мені…” Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, – Як чорнобривий шлях у срібному вікні […]...
32. “Скажи мені, які у тебе очі?..” Скажи мені, які у тебе очі? Ідуть літа. Ловлю себе на тім, Що образ твій, мов свічка серед ночі, Вгасає […]...
33. СКАЖИ МЕНІ, ДНІПРЕ Скажи мені, Дніпре, в якому стражданні, Із серця якого народжений ти? Скажи мені, Дніпре, в якім сподіванні, З якої упав […]...
34. ДРУЖБА Так добре з тобою іти по дзвенячих каменях, Ремінню сандалів додати незриме крило, Наситити ніздрі зеленим весняним кадилом, Налити в […]...
35. FINALE Шість літ щодня надіятись і ждати, Шість літ в огні горіть і не згорать, Удари стріл з руки коханої приймати […]...
36. “Мені очей звести несила Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, […]...
37. “Що в мені ти закохалась…” Що в мені ти закохалась, Я се знав, я сим пишався; Як же ти мені призналась, Глибоко заколихався. І побіг-злетів […]...
38. КІНЕЦЬ ДНЯ Ігорю Шугану віддай мені в долоні теплоту м’якого голосу, і синій трепет крови, і галузку тіла, все віддай. і ляж […]...
39. “Мені привиділося: дома…” Мені привиділося: дома на сливи паморозь лягла, – солодка осені притома і тіло й душу пойняла – і на долоні […]...
40. “Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку…” Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку, Сама б дивувавлась його трепетанню сумному да стуку. Не серце колотиться […]...