N. N. (“О думи мої! о славо злая!..”)

Related posts:

1. “Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В […]...
2. “Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Де ви подівались, Нащо мене покинули, Чому одцурались? Покинули, загинули Десь-то за морями; Не вимолю, не […]...
3. МРІЯ ПРО МОРЕ У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече […]...
4. ПОРИНУТЬ ДНІ ЗА ДНЯМИ (На березі Тірренського моря) Поринуть дні за днями, Постарієсь мій біль, І дармо му тужити За шумом рідних піль. Від […]...
5. НАВІЩО СІ ДУМИ? НАВІЩО СІ ДУМИ? Навіщо сі думи? навіщо сі жалі? Пощо розсівати полин і кукіль? Весь світ поринає в потопі печалі […]...
6. “Востани, славо моя”, – яко рекл Бог до сына “Востани, славо моя”, – яко рекл Бог до сына; Кто з нас не признаєт, же добра новина. Бо хот єго […]...
7. Марку Вовчку На пам’ять 24 генваря 1859 Недавно я поза Уралом Блукав і господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше […]...
8. “Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині. Прилітайте, сизокрилі Мої голуб’ята, Із-за […]...
9. “Ми такі холодні…” Ми такі холодні, Ми такі палючі, Може, ми в безодні, Може, ми на кручі. Ми такі подібні, Ми такі не […]...
10. “Вчора лишилась за нами у мряці ліси…” Вчора лишились за нами у мряці ліси, Вчора одкрились рожева умита долина. Хлипає тихо розбита рука. – О, як пси, […]...
11. ДУМИ МОЇ Думи ж мої, думи руські, відки ви ся взєли? Ци ви, може, в моїм раю квіточками цвили, Ци ви, може, […]...
12. З КНЯЖОЇ ДУМИ І Попливли, пливуть кораблики! На облаку славні русичі По стійках стоять, вартуючи Соболині хутра теплії, Дикий мед у мідних баліях, […]...
13. ДИКІ ДУМИ Гой думи ж ви мої! Гой чорні ж ви мої, Та де вас подію? Украй Чорногори, украй золотої На шквару […]...
14. НОВОРІЧНІ ДУМИ Морозяне. На видноколі, Як щит, поблискує зоря. Немов з душі останні болі – Зриваю лист календаря. І затихають давні рани, […]...
15. ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас […]...
16. ДУМИ ПРО БАТЬКІВЩИНУ Здрастуй, мій сонячний краю, Ти снишся мені і тут, Серцем щодня я літаю До тебе, за бистрий Прут. Як пишуть […]...
17. “До думи дума доруша…” До думи дума доруша… Стодоли дум – в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, – До думи дума доруша. […]...
18. Думи пролетарія. НА СУДІ Судіть мене, судді мої, Без милості фальшивої! Не надійтесь, що верну я З дороги “нечестивої”, Не надійтесь, що голову Пред […]...
19. Осінні думи. ЖУРАВЛІ Понад степи і поле, гори й доли, Понад діброви, зжовклим листом вкриті, Понад стернища, зимним вихром биті, З плачем сумним, […]...
20. “Ой полиньте, мої думи, на зелені гори…” Ой полиньте, мої думи, на зелені гори! Задзвоніть, тремтючі струни, зашуміть, як море! Розлетіться по Бескиді на шовкові квіти, Покотіться […]...
21. “Щодень по-іншому мені…” Щодень по-іншому мені Світає небо у вікні, Долини, схили, косороги Такі ж і не такі, як вчора. І як завжди, […]...
22. “Ні жінки, ні хати тієї нема…” Ні жінки, ні хати тієї нема, Старі лиш валяються капці, Та вітер зі степу несе у лиман Осіннє насіння акацій. […]...
23. “В горах є ще дві гражди…” В горах є ще дві гражди. Хлопці, знімайте кіно. Там, як треба, до шлюбу співають, як треба, ховають українських акторів, […]...
24. Нічні думи. “Ночі безмірнії, ночі безсоннії…” Ночі безмірнії, ночі безсоннії, Горе моє! Мозок наляжуть думки невгамовнії, В серці грижа, мов павук той, полоннії Сіті снує. Виром […]...
25. “Над Дніпровою сагою…” Над Дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє. […]...
26. “Якби зустрілися ми знову…” Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І […]...
27. “Самому чудно. А де ж дітись?..” Самому чудно. А де ж дітись? Піп діяти і що почать? Людей і долю проклинать Не варт, єй-богу. Як же […]...
28. “Гуляю я… Луг…” Гуляю я… Луг… І – Гул у луг. Диво: не сяє ясен овид… Круговиду диво-гурк… Луг… Я свищу ледь не […]...
29. ВЕСЕЛІ БОКОВЕНЬКИ Серед степів, як їхати до неньки Та до Кіровограда повертать, Десятки літ Веселі Боковеньки І очі й думку людям веселять. […]...
30. “За чим зітхає гай…” За чим зітхає гай, Про що співають птиці? Попробуй розгадай Одвічні таємниці! Чому течуть річки, Але не витікають? І падають […]...
31. “Чого мені тяжко, чого мені нудно…” Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, […]...
32. “Убогий этот дом Василий Климыч Злов…” Убогий этот дом Василий Климыч Злов С большим раченьем Своим построил иждивеньем. И нищие в дому его же все трудов....
33. ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ Такі доречні, добрі таємниці! Огонь плавцям, недужому – хінін, Піратам – вибух справедливих мін І куля пневматичної рушниці. Під дахом […]...
34. “От і все… Мов зоря, одгоріло кохання…” От і все… Мов зоря, одгоріло кохання… Одцвіло, облетіло, мов з дерева лист. Хай очистить страждання. Хай зцілить страждання. Хай […]...
35. Она сидела на полу … Она сидела на полу И груду писем разбирала – И, как остывшую золу, Брала их в руки и бросала- […]...
36. РОЗДЕРЛОСЬ НЕБО Роздерлось небо, нагайками Бичують хмари морські хвилі, І води котяться валами, Б’ють в беріг і падуть в безсиллі. І з […]...
37. НЕБЕСНА БАЛАДА Чом ти, жайворе, в зеніті не співаєш пісню літню? Чом зажурено літаєш, над стернищем золотавим? Чи вітри зустрів зловісні, чи […]...
38. КИПАРИСЫ Склонясь над чашею прозрачной – над чашей озера жемчужной, три кипариса чудно-мрачно шумят в лазури ночи южной. Как будто черные […]...
39. РІДНЕ СЛОВО Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! Несеш барвінь гарячу, […]...
40. О СОБОРНОМ ТРУЖДАНІІ Не дармо повідають, где, мовять, людей купа, там не буде боліти праве нікгди у пупа. І у гурту, теж мовять, […]...