КАКТУСИ
Кактуси, древні скульптури,
діти природи чудні!
Ваша уперта натура
мовить багато мені.
Ваші зелені штандарти
цілять у серце моє.
Владних законів стандарту
скульптор ваш
не визнає.
Ваше життя таємниче
людство ніяк не збагне.
Ваші несхожі обличчя
чимось тривожать мене.
Кактуси, горді істоти,
зрошує вас новизна.
Рід ваш колючий достоту
немічних копій не зна.
Пружить пагіння бугристе
ваша тканина жива.
Кактуси вічні,
відкривайте
тайну свойого єства.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Буденні речі перетворюються буденні речі перетворюються в істоти із своїми химерами істоти – в містичні постаті події – в емблеми й символи з […]...
- ВОРОЖИМ ГОРОДАМ О городи! Ви, горді лорди, Пани просторів світових! Нас не злякають ваші орди, Ні ваші флоти, ні когорти, Ні ваш […]...
- ПЕРЕД СУДОМ Від кого у мене воно, Про се шкода в мене питати, І тіло, і дитя – моє; Доволі вам сю […]...
- “Вінок терновий чи колючий дріт…” Вінок терновий чи колючий дріт, Чи на світанку, чи під захід ери, Чекав завжди вас, горді волонтери, Апостоли і вічні […]...
- “Ви щасливі, пречистії зорі…” Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. […]...
- В СУСІДСТВІ З ЛЕЛЕКАМИ Чому так мало на землі лелек? Мене бентежить їхній дивний клекіт, мені здається, що вони пришельці, що десь колись таємно […]...
- “Я приходжу у гості…” Я приходжу у гості До старезного дерева ! розмовляю Як з прадідом – Доброго вечора, прадіду! Як ваше здоров’ячко? Чи […]...
- ARS CRITICA Мистецтво – що ж? Це надаремне в дно дня, дно дна сягати словом, в ядро ціляти світла темне. Ні, не […]...
- ХОДІТЬ ДО МЕНЕ Ходіть до мене ви, прибиті горем, Нещасні діти праці і недолі, Яким розлився в серці смуток морем, А в чорні […]...
- “Титани! Ось він перед вами…” Титани! Ось він перед вами – колючий, гострий чоловік. Непримиренними словами на муки він себе прирік. Чого, чого йому потрібно […]...
- SEMPER LEGENDA Книжок дитячих неубутні чари, Безсмертних вигадок легкі дива, Яка це знову смуга життьова Виносить ваші голосні фанфари? Та де вони, […]...
- “В обіймах винограду заснули білі бози…” В обіймах винограду заснули білі бози І дишуть медовою аромою похмілля, З дрімучих кипарисів зефір стрясає сльози І зрошує дрімучі […]...
- ЮЛІЇ ІПОЛИТІВНІ СОЛНЦЕВІЙ Мене осяяння сповняє перед Вами Від Ваших дум і серця висоти. Я образ Ваш небесними словами В своїй душі навіки […]...
- “Де зараз ви, кати мого народу?..” Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже […]...
- “Друже мій, я зробила…” Друже мій, я зробила Велику похибку, що розповіла Вам про свій біль. Немає на світі Ворога більшого жінці, ніж чоловік. […]...
- “Вам що?..” Вам що? Із дому – І на службі. З роботи вийшов – І вже дома. Не треба вам труситися В […]...
- КРУТИ В мороці неладу, в пітьмі підлот – Ваші пісні молодечі, Льот ваш орлиний, нестримливий льот, Льот крізь вітри і хуртечі! […]...
- МОТИВ ЛЕОНІДА КИСЕЛЬОВА Цей чоловік мені не симпатичний, А він же зла нікому не зробив, – Він взяв і дротом сад обгородив, Цей […]...
- “Свобода й правда – горді дві колони…” Свобода й правда – горді дві колони, Що йдуть у наступ – війська на чолі! Така потуга, знявшись від землі, […]...
- ЗАКРЕСЛЕНІ РЯДКИ Немов колючий дріт, закреслені рядки, – Мої думки страшні, можливо, найдорожчі. Це слід мого пера, жорстокої руки, Як смерть, всевладної […]...
- ЯКБИ Я ЗНАВ Якби я знав, як тяжко ранить слово Моє, та не когось там, а мене; Забуте мною, вдарило раптово, Тупе, неначе […]...
- ПОГЛЯДИ В моєму погляді – Стопчатів і Космач. А в їхнім – сто столиць, Парижі й Вашингтони; Щасливі бідаки і мільйонерів […]...
- ПРИТЧА ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ Прийшли до матері сини. Стоять похмурі, мов залізні. – Чому в нас різні талани, Талани і прикмети різні? Таж ми […]...
- СЛОВО ДО РОЗСТРІЛЯНИХ Це правда: кров з каміння може змити дощ, червона місяця хустина може стерти, але наймення ваші багряніш від рож горять […]...
- КАПЛИЧКА ХРИСТОВОГО СЕРЦЯ В ПУСТЕЛІ Для Портінарі На південь ідуть каравани. Піски, як біблійні полотна, Згорнули життя. Зосталось каміння без тіні й легенди про барви. […]...
- ВІЧНЕ Несхожі ми: хто альфа, хто – омега, хто гліду плід, а хто – його лоза; хто монумент, а хто запал […]...
- ЛЕГІНІ Молодий Івасюк, молодий Білозір – Української пісні легіні, Ви долали світи і сягали до зір, Дарували любов Україні. Надихали усіх […]...
- ЗА НАС За нас, оспалих і німих, За нас, навиклих до кормиг, За нас, розсварених нікчем, За нас, шматованих бичем, За нас, […]...
- ГІПОТЕЗА Мій предок землю копирсав сохою. Сів спочивать і задивився в море. Колючий вітер лемешем перевертав блакитні скиби хвиль – від […]...
- Я РОДОМ ІЗ ЛЮДСТВА Люблю вас, люди, мислячі істоти, за клопоти великі і малі, за те, що ви скоряєте висоти, серцями прикипівши до землі. […]...
- ПШЕНИЦЯ Знов на стежку повен колос хилиться все нижче. Уклонюсь тобі я в пояс, матінко пшенице. Під половою-лускою на твоєму полі […]...
- “Бабо Химо, з добрими очима…” Бабо Химо, з добрими очима, Загубились у далекій млі, На край світу з рідної землі Повезли вас у сибірські зими. […]...
- “Споминайте, браття милі…” Споминайте, браття милі, Славнії часи старі!.. Ніби Прута бистрі хвилі, Плили руські лицарі. Блискали шеломи в сонці, Червонилися щити, – […]...
- ЗАЄЦЬ “О боже мій! – так Заєць раз ридав. – Ти кождому якусь потугу дав: Дав чоловіку ум, дав псові зуби, […]...
- “Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже…” Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже – Ні Бог, ні демон; відповідь ясну, Коли на мене смуток наполяже, Лиш серце […]...
- ТА, КОТРУ ЗНАВ Я Ні, та, котру знав я для мене не існує. Із добрим мужем вона мешка в хмарочосі. Для неї дача в […]...
- “Ота пора березнева мені наймиліша” Ота пора березнева мені наймиліша, коли достоту схожими стають і березовий гай, і сорока, і засніжене поле у чорних прогалинах…...
- “Отож: Ваша вірна подруга…” Отож: Ваша вірна подруга Змінила чільце, парчу і палац На шорстку і буденну рясу. Певно, що з мене не буде […]...
- “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
- ДИЛІДЖАНС Стук дверцят від грубої руки, По грудках замерзлих дзвін обіддя, І пучки розв’язують стрічки Під м’яким злотавим підборіддям. І таким […]...