ФРОНТОВИЙ ПРИВІТ

Не всихає дерево родинне.
Син росте. І я ще поживу…
Бережу реліквію єдину –
батькову світлину фротову.
Бережу старе, зелене фото,
злущене тротилом і свинцем,
і печуть слова:
“Привіт із фронту!”
писані хімічним олівцем.
Може, поза батькова невдала:
сумовита зморшка на брові,
поспіхом пришпилені медалі,
зім’яті погони польові.
Але пам’ять іншого не хоче.
Світяться тужливо з далини
батькові невиболені очі
відблиском великої війни.
Бережу я пам’ятну світлину.
А настане край моїм трудам –
я свою реліквію родинну
синові у спадок передам.
Не столочать правнуки уперті
забуття обпалену траву.
Понесуть вони, як естафету,
батькову світлину фронтову.
Не змогла солдата побороти
та війна тротилом і свинцем.
І живуть слова:
“Привіт із фронту!”
писані хімічним олівцем.

(3 votes, average: 4,00 out of 5)

ПРИВІТ ТОБІ, ФРАНЦУЗЬКА ЗЕМЛЕ! На землю Франції вступили ми вночі. Привіт тобі, вітчизно “Марсельєзи”, І вам, Паризької комуни кумачі, І вам, Ліона славного ткачі, […]...

МІЙ ПРИВІТ В екстазі чарівнім я голос свій знайду голос борця і з прапором своїм у люди з ним піду співати буду […]...

ПРИВІТ ТОБІ, МОСКВА-СТОЛИЦЕ! Сіяє сонце над землею… Не сон мені, Тарасе, сниться, – Стою на сходах Мавзолею: – Привіт тобі, Москва-столице! Привіт тобі, […]...

ПРИВІТ ОСІННЬОМУ …А було тихо. Було журно, Аж доки з нетрів городів, Мов свіжий вихор в хату курну, З потужним криком, грізно […]...

“Очі заплющу, згадую…” Очі заплющу, згадую: Белебень, сивий вітряк. У червоне полум’я заходу Катастрофічно пада літак. Пам’ять напружу, бачу: Шанцями поле зрито. З […]...

ТАК – І НЕ ЗОВСІМ Пам’ятаєш, кохана, цей парк часів нашої юності? Тут мало що змінилося. Ті ж самі алеї, розарії, гроти, каскади ставків, солярії […]...

ВІДБІЙ Відбій… Якого їм відбою? Вступає глупа ніч в права, І тиша – сіра, нежива – Свинцем. Відбій? Ха-ха! Рябої Кобили […]...

ПРИХОДИТЬ ЧАС Приходить час, приходить час,- Сказати кожен мусить з нас, Чи він народу вірний син, Чи тільки раб похилий він, Чи […]...

РАНОК Синові Богданові В моїм саду, де повний кущ півоній Підносить юно в лагоді червоній Травневу радість раннім небесам, На всіх […]...

“Часу завше не стача…” Часу завше не стача, І трудам кінця немає. А життя, немов свіча, Непомітно догорає. Так воно і догорить, Тихо згасне, […]...

“Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом…” Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом. Не студить вітер уст – зігрівся коло них. І радісно моїм тонким, рухливим […]...

КИРЗОВА СУМКА Лине нічка горобина до світання голубого. Зготувала мати сину сумку кирзову в дорогу. Сумку, січену тротилом, їм привіз товариш татів. […]...

“О кучері ясні і очі Беатріче…” О кучері ясні і очі Беатріче, ви знову в тьмі моїй, неясні і смутні. І знову, як тоді, покірнеє обличчя […]...

ОСІННЯ РАПСОДІЯ КОХАННЯ (пісня) Чому так сталося – не знаю, Та покохала я тебе. Свою любов в душі ховаю Й благаю небо голубе, Щоби […]...

“Вони пройшли лункою ряснотою…” Дружині Вірі Вони пройшли лункою ряснотою В моїм, як вирва, несвятім житті, Та не скрасили сліду за собою – Минальний […]...

ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Черничий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...

ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Чернечий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...

НОВОРІЧНЕ це ненастанне кружляння снігу западає остання сутінь старого року тридцять перше грудня нафарбовані вії вежа ратуші завмерла кранова стріла розквіт […]...

14. СУПЛІКАЦІЇ Обмий мене водою з-під Твоєго ребра, – й заголосить світанок в тілі моїм. Звогчи уста мої губкою теплоти, – й […]...

“Чи зросту зерном у пісні щирій…” Чи зросту зерном у пісні щирій, чи землі хоч слово передам? Роки мчать хмаринами у вирій навздогін журливим журавлям. Роки […]...

СОСНИ Є щось журливе в колиханні сосен У дзвоннім шепоті похмурих верховіть Блакитить небо в душу шле привіт А на душі […]...

“Як срібно скрізь! Куди не кинь…” Як срібно скрізь! Куди не кинь, Усе виблискує, іскриться… Як чисто може засвітиться Земне в небесну голубінь! Душа окрилена, окріпла: […]...

ТИ ПИШНУ КОСУ РОЗПЛЕЛА СВОЮ Ти пишну косу розплела свою – Нараз війнули пахощі на мене Прив’яле сіно і трава зелена. Ти пишну косу розплела […]...

ДО СХІД СОНЦЯ Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве – Росли б мені в грудях […]...

“Знаєш, я частенько вже боюсь…” Знаєш, я частенько вже боюсь: що рядком раптово захлинусь. Стане серце раною в мені. Заклекоче слово в глибині. Магма слова […]...

“Ніч то вельможна, то тривожна…” Ніч то вельможна, то тривожна, то осоружна, то острожна, то химородна, то хмільна. Невже і ця тривога ложна? Любить чи […]...

ВОЛОШКИ Льву Озерову У Москві, на вулиці, біля Ільїнки, Де трамвай проходить без зупинки, Де у тіні зелені й століть Федоров […]...

СИВІЛА Ще залишилися профілі гір З усієї твоєї краси Смертної. Писані кахлі в музеях, Рештки пишної ноші, Де-не-де обриси твоїх церков […]...

“Як вої одвічного фронту…” Як вої одвічного фронту, Не вбити яких, не скорить, Шевченко стоїть під Торонто, Франко в Вінніпегу стоїть. Великі поборники духу… […]...

В МІКРОФОН КРИНИЦІ Ввечері Коли село засинає Параска по воду йде Старенька легенька Парасочка В глибоку криницю відро занурює І каже в криницю […]...

ЯРОСЛАВЛЬ Підвівся Ярославль над Волгою-рікою: Заводів дружний спів, бульварів людний вир… Тисячолітньою слов’янською красою Зорить в сузір’ї міст, чаруючи мій зір. […]...

“Я не знаю, хто ти, звідки ти…” Я не знаю, хто ти, звідки ти, із яких прийшла країв – дні грудневі стануть свідками серед скошених полів. Я […]...

ОЙ, ТРЕМБІТИ, ГРАЙТЕ ЛУНКО (Під коломийки) Ой по горі, по горі Гонять вівці вівчарі. Гой-гай, хлопці, грай, Прийшла воля у наш край! А по горі Горяниці […]...

“Корсунь-шевченківські висоти…” Корсунь-шевченківські висоти, В долинах села цегляні… А я ж то знаю: щоб збороти Тут чорносватичну німоту, Й самі згорали ми […]...

КАКТУС Пахучу люльку білу кактус запалив. І як дим, чадний дух розливається (Хата ним напувається – з ночі голова як свинцем […]...

“Ми – опришки, батьку, як і Довбуш…” Моєму батькові, колишньому повстанцеві, і синові, члену проводу УНА. Ми – опришки, батьку, як і Довбуш, – Доля ця нікого […]...

“О слово рідне! Орле скутий!..” О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум […]...

KENNST DU DAS LAND*? Чи знаєте ви край, де вічна тьма неволі Вергла на скорбний люд полуду сліпоти? Де. з міліонів хат глядить опир […]...

ГАРМОНІЯ Заздрив я сусіду-гармоністові за гармошку срібної краси. От, бувало, слухаю на відстані, як ридають солодко баси. А гармошка сяє перламутрами, […]...

ГІРКА МОЯ КАЛИНА Ой, гірка моя калино! Хай нам солодко живеться, хай нам сонечко сміється, а солодше із тобою, із тобою та й […]...

Related posts: