Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПРИТЧА ПРО ЖІНОК

Був собі в царя слуга – Розум, дотеп і снага. Словом, хлопець – ніби дзвін, Та почав марніти він. Цар […]

ТЕКУЧА

В селі Текучі півні треті Кричать: вставати вже пора! Там спить Терезія Фаретті, Пія ІХ-го сестра. Вона встає. Гуцули косять… […]

“Твої груди, наче свічі…”

Твої груди, наче свічі, Палахтять. Дві долоні чоловічі Вже горять. То горять мої долоні, І на грудях, і на лоні […]

СТАРЕНЬКА РИМА

Старенька рима у паркані вірша Прибита, мов штахетина гнила, Займає місце. Як байдужим оком Сковзнеш по ній, то. скажеш: “Все […]

“Акації. Бджолині дзвони…”

Акації. Бджолині дзвони. Пшениці колихливий лан. І маків полотно червоне, Рвучке і ніжне, мов талан. Гніздо в колоссі, мов колиска, […]

ПОЄДИНОК

Я зроду скіф. Я – правнук Бористена. Вмираю в Римі й проклинаю Рим. Ось вам життя мого остання сцена, Ось […]

КОЗА

Коза не зводила сумних очей з дороги, Дивилась тужно так, немов ждучи когось, Немов побачила десь там великі роги Коханого […]

МОЄ ЖИТТЯ

Моє життя – це та верба дуплава, Де я сховав повстанський карабін. Моє життя – відроджена держава, Воскреслого народу кличний […]

ПРАГНЕННЯ

Чудний кентавр із головою бога І тулубом могутнього коня На небо вибіг і жене якомога. Куди жене? Не знає. Навмання. […]

“Скинь одежу свою…”

Скинь одежу свою, Увійди В річку рук моїх – Уже літо, Від джерела аж до моря Замліває ріка, а над […]

ЩЕ ДОВГО БУДЕ ТАК

Ще довго буде так. Злодії та бандити Дніпро ділитимуть, допоки із води Не вийде той, що йде піймати, засудити, Спалити […]

“Я діяв напролом…”

Я діяв напролом, Як на фортецю перся. Я розхиляв чолом Твої розкішні перса. Моливсь, як на війні, Під кулями в […]

А ДІТИ – ХТО?

Батьки у Києві. Не бідаки. Друкуються і вчать народ, нівроку. А діти – хто? Щасливі жебраки На сорок другій вулиці […]

БРАНКА

Бідна Європо, на небо поглянь – В небі розсипалась кров, наче грань; Битва за волю відбилась вгорі; Зорі ридають, немов […]

Страница 16 из 16« Первая...78910111213141516