Десь гори зелені та море патлате. Там жінка вродлива сина вродила. Соками повний із хмелю землі, він виріс на горах […]

Ох, недоле моя чорнопера, відведи від моєї душі кожну діву, що любить озера і дзеркала, мов води в глуші, бо […]

Моя голото, моя доле! Чого на тебе завше грім, Чого не квітне тобі поле Із теплих водами дощів? Збиваєш нігті […]

Ой упали сніги на баварські бори, аж гілляки схилилися вниз, і над яром присипані пні без кори мовчазними горбами здулись. […]

Пише, пише та гетьман Мазепа Та й до Палія листи… НАРОДНА ПІСНЯ “Здоров, здоров, Палію Семене, Прибувай до мене, А […]

Лікарня. Гармидер і крик божевільної баби. Немає глибокого неба, ні поля з ярами, Чогось забарилась любов у вінку із барвінку… […]

Із блакиті піль шляхи розляглись, на боках у них зацвіли гречки… Та рої бджолині ними не гудуть, меду не несуть […]

Із Батьківщини рідної втікач, ще й емігрант між втікачами, якому радощі чужі, і плач, і шепотіння серць ночами… з теплом […]

Я уникав кохання та приязні завжди і на землі, і на річках, неначе спільної кімнати в лазні, де тільки гудзики […]

Шляхи мої неміряні, гори мої неважені, звірі мої не наджені, води мої не ношені, риба у їх не ціджена, птахи […]

І Осінній вітер в лузі свище, Вербу хитаючи тонку; А я схиляюся ще нижче Себе побачити в струмку. Давно з […]

Стане до плуга народ-хлібороб, як море стояло в киреї із чорного мулу коло билець колиски його: угородить леміш іржавого плуга […]

Прозорого серця висока погода сьогодні пустила над світом плисти тонесенькі хмари, відбивши їх в водах баварських озер, мов з латаття […]

Церкви Божі в кришталеві дні погожі, молоділи та біліли. На майданах-роздоріжжі любо святами пишались людом радісним і ясним, мов колоссям […]

26 У теслі Прокопа старого світить на шафі вкручений малий гасник, півмрячно осяває чисті стіни, на гвозді пилку, долі колодки. […]