Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СЕМЕН ПАЛІЙ

Пише, пише та гетьман Мазепа
Та й до Палія листи…
НАРОДНА ПІСНЯ

“Здоров, здоров, Палію Семене,
Прибувай до мене,

А я тебе буду зустрічати,
Військо шикувати,

А як, сівши зі мною на лаву,
Поєднаєш славу –

Україна й компанійське військо
Поклоняться низько!”

Їде, їде фастівський полковник,
Сонце рвуть підкови;

Мають, мають шлики, як вітрила
На вороних гривах;

Іржать коні й простягають морди
У Сеймові води;

А Батурин теє зачуває,
Брами відчиняє;

І Мазепа булаву з гербами
Підносить над брами:

“Ушанував ти мою столицю,
Заходь у світлицю:

І килими тобі простелились,
Столи застелились!”

Ой сів Палій з Мазепою поруч
У недобру пору;

Гей, ще й келих з винами-медами
Не торкнув губами,

Як Мазепа вже почав гукати:
“Бийте із гармати!”

Ой випив же Палій аж до денця
Од щирого серця;

А Мазепа в долоні лунає,
Гайдукам звеляє:

“Шиком хлопці!” І в чорнії лави
Козаки ставали:

“Тоді ж тобі, преславний Семене,
В столиці у мене

Україна й компанійське військо
Поклоняться низько,

Як у Сеймик Батуринські брами
Вмочаться верхами;

А тепер же тобі тільки й шани –
Жити з москалями!”

“Гей, Мазепо, славний наш гетьмане,
Не зверну я гору;

Як у тебе ще совісті стане,
Вволи мою волю:

Нехай кінь підо мною вірний
Тоді буде грати,

Як-но стане з кордону Вкраїни
На шляхи прокляті”.

І Мазепа махнув булавою
На вікно зелене:

Компанійці грізною чотою
Вивели Семена.

“Вези, коню, мене, нещасливий,
На шляхи запалі:

Не полину я у твоїй гриві,
Як сокіл у хмарі;

Не уловиш гостру блискавицю
Копитом пекучим;

Не застогне степовая птиця,
Із гнізда летючи;

Не викличеш мені до двобою
Лицарів поляків;

Не потопчеш у крові їм, коню,
Золоті ознаки!”

І кінь ніби зрозумів цю мову
Та й почав іржати:

Бахнули всі попруги шовкові
На сідлі багатім;

Упав румак, упав на коліна,
Озвались діброви…

Дарма в крові закипіли в піні
Лицарські остроги!

“І ти зрадив, коню мій могутній,
Палія Семена!..

Прийми ж, Сейме, Сейме каламутний,
Бо це кров нужденна!”

І шаблею перерізав горло
Коневі в дорозі,

А сам крикнув до сердюків гордо:
“Поїду й на возі!”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

СЕМЕН ПАЛІЙ - ОСЬМАЧКА ТОДОСІЙ