“Прощаюсь, юносте…”
Прощаюсь, юносте,
Спасибі, що така
Була і в мене
Чиста і крилата…
І щирим золотом
Черленого листка
Оплатить осінь нам
Всі наші втрати…
(3 votes, average: 1,67 out of 5)
Related posts:
- “Ні, не хочеться з кривди вмирати…” Ні, не хочеться з кривди вмирати, ще ж бо осінь, мов чиста вода. Як лишити Вкраїну і знати, що вона […]...
- “Ти знов прийшла, моя печальна музо…” Ти знов прийшла, моя печальна музо. Не бійся, як не покладаю рук. Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре […]...
- ОСІНЬ “Осінь холодна, непривітна, зимна…” Осінь холодна, непривітна, зимна… Покутну пісню вітер в полі віє, Над світом хмара сповершилась димна, Як килим смутку, втрати, безнадії… […]...
- Осіннє Осінь золотом догоряє, І, зазнавши нужди немало, З нею меркне і помирає Все, що вчасно не відбуяло. Все, що розум […]...
- “Старі дуби, спасибі вам за осінь…” Старі дуби, спасибі вам за осінь, За відлітання радості і птиць. Ще, певно, я затуркана не зовсім, Що чую шурхіт […]...
- “Це осінь це осінь це осінь…” Це осінь це осінь це осінь на срібну дорогу вийшла і долю нам бабиним літом і листям черленим пряде Це […]...
- “Я вас кохала? У якім столітті?..” Я вас кохала? У якім столітті? При вас губила геть усі слова. У тім жаркім, у тім пістрявім літі Від […]...
- “Панове, не дивуйтесь…” Панове, не дивуйтесь, Що я собі така, Що мене мертве коло На грищі очерка. Також удома в мене (Спитайтеся Марка) […]...
- НЕ ЗОВИ, НЕ МАНИ Не зови, не мани, я не знаю тебе, Ти не ти, ти мара, ти лиш привид, ти сон, В мене […]...
- “Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня…” Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня? Спасибі вам, спасибі за цей пріорітет. Поетам всіх віків була потрібна Муза. […]...
- ХАТИНКИ НА СТЕРНІ У полі на світанні привиднілись мені полукіпки останні на злущеній стерні. Привиділось: мов арки, іражвіють серпи, червона молотарка дожовує снопи. […]...
- “Ти була для мене цвітом рідних піль…” Ти була для мене цвітом рідних піль, Снігу білим пухом з верхів моїх гір, Ти була для мене сумом чорних […]...
- АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА Василеві Портяку (Версія) Василеві Портяку Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були […]...
- “Ой, не крийся, природо, не крийся…” Ой, не крийся, природо, не крийся. Що ти в тузі за літом, у тузі. У туманах ти сниш… А чого […]...
- ФРАНЦУЗЬКА МОДА “Що Франція?” Це – я”. – Сказав колись король. Не дивувався світ. Була така хвороба, Що підкрадалася до всіх монарших […]...
- КАЛИНОВА МЕЛОДІЯ Нас кликав у пісню Білаш. Він брів по траві білокосій і сіяв тепло… А була ж така приморожена осінь. Він […]...
- ЗУПИНКА В КРЕМЕНЦІ Лесі. У місті, де ми побрались Те все було?.. Було. Ті ж обрії і гори, Забронзовіла осінь в тих лісах, […]...
- “Яких тільки в лісі нема кольорів…” Яких тільки в лісі нема кольорів: Розкрила палітру художниця осінь… Дуби ще зелені, А клен вже горів, Зухвало підпалював полум’я […]...
- Я ЛЮБЛЮ ВСІХ ДІВЧАТ Признаюся із жалем: я тікаю від проблем, в мене слава лиха, я – мовляв – не жених… Я ж люблю […]...
- ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. […]...
- СНЫ О ГРУЗИИ Сны о Грузии – вот радость! И под утро так чиста виноградовая сладость, осенившая уста. Ни о чем я не […]...
- “Не вимовлю ні слова. Помовчу…” Не вимовлю ні слова. Помовчу. А дощ іде. А вітер хилить клени. На серці так бентежно – до плачу. Присядь, […]...
- “Шипшина важко віддає плоди…” Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава. Не […]...
- “Минає все, згаса, мов звук…” Минає все, згаса, мов звук, Що відлунав на віки вічні, А я в полоні милих рук Переживу і травні, й […]...
- “Друже мій, як Вам бажається…” Друже мій, як Вам бажається Мене не тільки листовно, Прохайте дозволу Папи, Щоб висвятив мене швидко Кардиналихою. Зрештою, Вам скажу […]...
- ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА Я пізнав її всю магічність, Димовитвір на диких вітрах. Ми зіткнулись: притихла вічність – І малий мимолітній птах. Мій шедевр […]...
- БУЛО, БУЛО “…червоні барони” Л. Кучма …У мене сад, ще й з пасікою сад, У мене став – зітхають, що краса… Я […]...
- ОСІНЬ І ВІТЕР Ні рубінами, ні топазами, ні золотом Вже мене не підкупить, не звабить осінь, Стара та похітлива жінка. Беззубого рота й […]...
- З циклу “НАЇВНІ ПОЕЗІЙКИ” (1913)ОСІНЬ Осінь похмура йде Хмари дощі тумани Осінь у серце веде Смуток нежданий Холод суне німий В душу вповзає мла Осінь […]...
- “Господи, гніву пречистого…” Господи, гніву пречистого благаю – не май за зле. Де не стоятиму – вистою. Спасибі за те, що мале людське […]...
- ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
- “Портрет жіночий на стіні…” Портрет жіночий на стіні, У грубі жевріють вуглинки, І тихо-тихо, як у сні, Пливуть за вікнами сніжинки. Пливуть за ними […]...
- НА ЗОЛОТИХ ПАРУСАХ Красуня задумана осінь Золоті паруси нап’яла. І сонце променем косим Мене протяло, мов стріла. Із прекрасним на серці болем, Із […]...
- ВЕЛИКІ КРАПЛІ ДОЩУ Цей дощ починався якось не так, бо почали падати занадто великі краплі і струмки текли так бурхливо, що трохи не […]...
- “Спасибі вам, мережані…” Спасибі вам, мережані Пшеницею лани, Колгоспні, нерозмежені, За дійсність і за сни. Спасибі, земле ненина, Отецька, трудова, За віщі думи […]...
- “Тихенький дощик – на гриби…” Тихенький дощик – на гриби, На затяжну негоду. І п’ють з джерельця голуби Джерельно-чисту воду. Ліс над озерцем – наче […]...
- САМОТНЯ ЛАСТІВКА Самотня ластівка на дроті – Одним одна, самотина. Всі ластівки давно в польоті, – Чому ж без вирію вона? Така […]...
- “Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...
- Вишивала мати вишивала мати долю хрестиками дитині залишилась мережана думка кольору блакиті неба й листка осіннього...
- МУРАШНИК Мене він кликав таїною світу – Мурашник в лоні лісових висот, Як небо кличе на чужу орбіту, В казкове коло […]...