Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“То шторм на морі орди хвиль жене…”

То шторм на морі орди хвиль жене,
То знову штиль, меланхолійна тиша…
Не знаю, що мені миліше,
Що більше радує мене.
Розбушувались хвилі вглиб і вшир,
Здіймаються із самої безодні,
Немов півострів Кримський згодні
Поглинути в кипучий вир!
Крутий, дрімучий, море, норов твій –
Ти чорне, ти безумне, грізне в гніві,
Безтямне, як мужі ревниві!..
А гніву промине прибій –
Ти знову тихе, мрійно-голубе,
Знов ніжне, наче усмішка дівоча…
Вир пристрастей весь час клекоче,
В тобі
Я пізнаю себе!

Алупка, 1956

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“То шторм на морі орди хвиль жене…” - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ