ПРОХІД ВУЛИЦЕЮ АКАДЕМІЧНОЮ
(Версія 1983 року)
По Академічній,
усіма помічені,
віті ми і юри ми –
шпацеруємо.
А назустріч – з голочки –
галечки і олечки
з личками мальованими:
не знайомі ми.
Як люблю я погляди
у юрбі знаходити,
юні, іронічні,
на Академічній.
Варяться тут моди,
джинси свідчать – хто ти,
дудочки, банани
володіють нами.
А під “Шоколадний”
підвалюють лади,
форди і фіати
(фіри і фіакри).
Джентльмени в курточках –
налітайте курвочки.
(Ти дивак постійний –
бачиш ти крізь стіни,
на акторах модних
затамуєш подих…)
В місці вітровому,
біля гастроному,
радяться музики –
гендлярі великі:
– Мати Івану
фендер-піано!..
– Станемо навмисне
коло “Інтуристу”!
Віті ми і юри ми –
стоїмо і куримо.
Нами вже помічена
найгарніша дівчина.
Ти смішний до відчаю,
промовляєш ввічливо:
– Ви така чорнява,
як турецька кава…
На Академічну
небо сипле ніччю,
і говорять “па” їй
парочки й компанії.
Спорожнілі й гарні
замкнені кав’ярні
Ми ж, напившись кави,
довго-довго-довго –
довго ще блукали.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)