Це тільки мовчання це тільки ранок поніс мене в коло розмов слова виростали струшувалися з газет відбивалися від стелі на […]

ти йдеш одна між лілій сорочки но сиш білі малюєш очі де ревам ти королева де білів коли заходиш у […]

Я комусь приснився смішний на рік молодий говорив усе те що забувається після пробудження або не говорив звучала спокійна музика […]

Ти любиш розглядати шкіру Яка формує тіло панни Ти цю пантеру взяв на віру Встромляєш в неї спис тюльпанний Її […]

Ми персонажі “Одіссеї”, що потрапили у викривлені кола. Поема – небо без кінця, а небо – дерево життя, життя записано […]

Киця – це пухнаста система, самодостатня і незалежна, як імператриця Киця – це погляд з глибин галактичних, це вхід в […]

І все-таки її нема. Поетики – безсилі. Бездарні віршарі вдягають шати голубі, пов’язують на горла шовк, пащеки їхні – в […]

Людина розповзається, як зібрання народне – хапаєшся за погляд, щось гукаєш колоритне – та вислизає, заповзає у таємні сховки, привалює […]