“Козакую у казок…”
Козакую у казок…
Се – пес
Чи лева велич?
Велес об жах аж – бо се лев.
Лева ракуватою бiдою одiб’ю, отаву каравел –
Мечем.
Ереб бокатого так оббере –
Що в холод iдолохвощ!
О ружо-журо…
Було, гра збоку кобзар-голуб,
А на дуду – Дана…
А лодiя iдола
(Iдол гув у глодi)
На красу – вус-аркан.
Дiд:
– Ого! – й мечем його.
I розкотив виток зорi –
Яс оливо вилося…
Я сволок зорi мечем – i розколовся.
Козакую у казок.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Які щасливі очі у казок…” Які щасливі очі у казок! Я прокидаюсь, серце калатає. Зима стоїть персидська, як бузок, і жоден птах її не хилитає. […]...
- “Затишно дітям в пазусі казок…” Затишно дітям в пазусі казок. Отак би й слухав про царя Салтана або про те, як весело козак обманював турецького […]...
- “повернення на схід – вершина цих казок…” повернення на схід – вершина цих казок їх серпантинний біг вповільнено а й досі на вимогу бика згортається бузок і […]...
- “І рубачів січе меч, і свіча бурі…” І рубачів січе меч, і свіча бурі – Мечем, іменем і мечем. … А дико по літі рубалися – сила […]...
- СОНЕТ А коло тiнi – толока. У тон шипшин бубниш пишноту… А крок осох осокорка, А тонко римами рок-нота Меча гукала […]...
- “I розхитано меви… Живемо на тих-зорi…” I розхитано меви… Живемо на тих-зорi У могуттi лiт тугому. I що гори Пирогощi? Конар – бог обранок, М’ят-сила – […]...
- “Щодуху дощ…” Щодуху дощ – Лозу в вузол; Мов швом – Межу; в хащах – вужем… I лопух у полi – Мов […]...
- ПАБЛО ПІКАССО Білий голуб – голуб миру, Він – емблема, прапор тих, Хто планеті хоче щиро Щастя, Долі, Днів ясних! Голуб миру […]...
- “Мело куколем…” Мело куколем, Мело болем… Але перепела Пилип З Низин Веде в З’явовир-кривов’яз Оголiлого… А липа лови сиволапила, Пильно говiв огонь […]...
- “повторюю тричі прирослі до неба слова…” повторюю тричі прирослі до неба слова. їх мало би бути утричі – як мінімум – більше, але тільки віршам дано […]...
- ЩО? – Любий друже! Як тяжко зносив я цей абсурд, що й тобі ось несу: ні за що, ні про що […]...
- “Чарівні жінки на землі, як богині…” Чарівні жінки на землі, як богині, Художнику, пензля чекають, різця, Красу незнайомки відбий на картині Увічни те диво природи-творця, Як […]...
- “Барвистим рястом озеленена…” Барвистим рястом озеленена Сонлива київська гора, Та ще торішнім листям встелена Крута стежина до Дніпра. Ще недовірливі акації Чекають справжнього […]...
- ТРАНСЦЕНДЕНТНІ ТЕЛЕГРАМИ Цеї ночі я не спала, Ні хвилинки не дрімала, Відбирала телеграми Я від Того, що над нами. “Жийте.. . жийте… […]...
- ГОРЛИЦЯ У густому гаю, на березоньці, Звила гніздечко голубонька-горлиця, Із маленькими дитятками, З сивенькими глуб’ятками. Стала вона ранком діти годувати; Став […]...
- “Це фото * він вибрав за день чи за два до…” Це фото * він вибрав за день чи за два до… І потім – у траурній рамці, під склом, під […]...
- ЇЇ Її убережу навік, – Іван. Їм іскри, церо; ген ситар беру. Тире – межа, женем на барабан. Меча в кулак […]...
- СНІЖОК МЕТЕ У КИЄВІ Сніжок мете у Києві, Гра вітровій в дуду… Не взнати вітровієві Куди я йду! Йду вулицею Леніна, Сніжок вкриває путь… […]...
- РОМАНС МАРТОПЛЯСА Я стужився. Я, мов кінь, погриз вудила – відступи, бідо гірка й мороко: десь любов моя на Ринку заблудила, десь […]...
- ГОЛУБ Ой застогнав голуб У темній дуброві На гольї сухенькій; Ой заплакав тяжко Гіркими сльозами Козак молоденький. Ой застогнав голуб У […]...
- ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ Про душу не мов мені, мила, Подай коралеві уста, Рам’ям обвинися щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не […]...
- ‘Утоптала стежечку…” Утоптала стежечку Через яр. Через гору, серденько, На базар. Продавала бублики Козакам, Вторговала, серденько, П’ятака. Я два шаги, два шаги […]...
- Ярослав Осмомисл Володимирко поволі Тихо-мирно вік дожив І на княжому престолі Ярослава залишив. Це був князь палкий, відважний, Незрівнянний у бою, Наче […]...
- КРАСА! Мій друже! Я Красу люблю, І з кожної хвилини Собі ілюзію роблю, Бо в тій хвилинності ловлю Я щастя одробини. […]...
- “День, як зiзнання у любовi…” День, як зiзнання у любовi, Весь розпрозоривсь i навис. Ще квітнуть зорi, i в дiбровi Ромени щс не одцвiлись. День, […]...
- Серпнева Україна Ще сміються з малороса при державному стерні. ще Вкраїна ходить боса по розпеченій стерні. Ще її сини-холопи, її доньки з […]...
- ЛЕКЦИЯ О МЕЖДУНАРОДНОМ ПОЛОЖЕНИИ ПРОЧИТАННАЯ ЧЕЛОВЕКОМ, ПОСАЖЕННЫМ НА 15 СУТОК ЗА МЕЛКОЕ ХУЛИГАНСТВО, СВОИМ СОКАМЕРНИКАМ Я вам, ребяты, на мозги не капаю, Но вот он, перегиб и парадокс: Кого-то выбирают римским папою, Кого-то запирают в […]...
- ДИТИНСТВО Де ви, дні матусиної ласки, Де ви, білі лебеді із казки? Як вас повернути, наздогнати, У яких світах вас одпитати? […]...
- “Люба, ми з тобою ідемо…” Люба, ми з тобою ідемо. Озеро, немов трюмо… Голуб політав-літав і сів. Чую здалеку і зблизька передзвони голосів… 1966...
- XXVII. “Розкрилися…” Розкрилися мої груди. Світло ранку, неначе голуб, шукає у них затишку. М’якою рукою гладитъ моє обличчя добрий світ!...
- “Вiхало лахiв…” Вiхало лахiв – Ружа зажур. Атакує бiда i шрамує, б’є у маршi, а дiб’є у ката. А то – духото-худота, […]...
- А – КНЯЗЬ АСКОЛЬД Аскольд був лицарем і князем, Гостей привітно зустрічав, А рідну землю від ординців Мечем двосічним захищав....
- ДИКАЯ ВОЛЯ Я люблю такие игры, Где надменны все и злы. Чтоб врагами были тигры И орлы! Чтобы пел надменный голос: “Гибель […]...
- У ПОЛІ, ГЕЙ, У ПОЛІ! У полі, гей, у полі Літають три соколи, А я собі думаю, Чому я крил не маю? Коби ж то […]...
- 4. ДУХА ТВОЄГО НЕ ОТІМИ Не віднімай духа Твого від мене, щоб я не тремтів, наче голуб без сизого неба на тілі. Духом правди натомість […]...
- ХВИЛИНА День вийшов білою чайкою, Сонце впало, застрягши На шпилі базальтовім. Серце лопоче, як голуб на вітрі. Роззуєш будні, зашарієшся хусткою, […]...
- “Древо поезії під небеса виростає…” Древо поезії під небеса виростає, скільки птахів над цим древом завжди пролітає: голуб-синяк, Голуб сизий. І припутень-голуб. Винно-рожеві у припутня […]...
- КОЛОДІЙСТВО Вже сонця колесо збиває стельмах, ще обруча – до осі полум’яної! Цим возом їхатиме завтра Зельман, ключар і староста гульби […]...
- APPASSIONATA Місяць розбився на щоглах У спокійному плесі, Розіскрив у шалені антурії Тихі вітрила. Смуток – не голуб ласкавий, Не сховаєш […]...
- З ВЕРХА НА ВЕРХ Романові Іваничуку Скінчився ліс. Іти стає все важче. Вже позначають кам’янисту путь Сосни гірської непролазні хащі, Яку гуцул жерепом зовуть. […]...