“Люди пишут, а время стирает…”

Related posts:

1. “Сколько раз пытался я ускорить…” Сколько раз пытался я ускорить Время, что несло меня вперед, Подхлестнуть, вспугнуть его, пришпорить, Чтобы слышать, как оно идет. А […]...
2. КИЕВСКИЕ ПЕЩЕРЫ Тают зеленые свечи, Тускло мерцает кадило, Что-то по самые плечи В землю сейчас уходило. Чьи-то беззвучно уста Молят дыханья у […]...
3. ПОБИРУШКА Плачет девочка-малютка у окна больших хором, А в хоромах смех веселый так и льется серебром. Плачет девочка, и стынет на […]...
4. “О люди! люди небораки!..” О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Вночі і […]...
5. Молчальником печальным Молчальником печальным Становится мой день. Глухо скрипят ставни. Каждый, кому не лень, Бросит в спину по горстке Колючей, прибрежной гальки. […]...
6. “В столичном немолкнущем гуде…” В столичном немолкнущем гуде, Подобном падению вод, Я слышу, как думают люди, Идущие взад и вперед. Проходит народ молчаливый, Но […]...
7. “О, скоро ль минет это время…” О, скоро ль минет это время, Весь этот нравственный хаос, Где прочность убеждений – бремя, Где подвиг доблести – донос; […]...
8. І люди і очі і води і зорі і там і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...
9. “і люди і очі і води і зорі і там…” і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...
10. ГОЛОС В ЛЕСУ Едва остановится дачный У первой платформы лесной, Вы слышите голос прозрачный, Рожденный самой тишиной. В лесу над росистой поляной Кукушка […]...
11. Не люди наші вороги Не люди наші вороги, Хоч люди гонять нас, і судять, І запирають до тюрми, І висмівають нас, і гудять. Бо […]...
12. НАЧАЛО ДНЯ За окнами сумрак ранний На свет и на тьму похож,- Будто на синем плане Нового дня чертеж. Вижу, привстав с […]...
13. КОНЕЦ Смерть приближалась, приближалась, Совсем приблизилась уже,- Старушка к старику прижалась, И просветлело на душе! Легко, легко, как дух весенний, Жизнь […]...
14. ВОЛНЫ И ЛЮДИ Волны катятся одна за другою С плеском и шумом глухим; Люди проходят ничтожной толпою Также один за другим. Волнам их […]...
15. Верьте мне, обманутые люди Верьте мне, обманутые люди, Я, как вы, ходил по всем путям. Наша жизнь есть чудо в вечном Чуде, Наша жизнь […]...
16. “Люди йдуть із вербою…” Люди йдуть із вербою – Люди святять вербу… Ми сьогодні з тобою Розриваєм табу. Заборонений плід – Як солодка верба, […]...
17. “Не вірте, люди, снігу…” Не вірте, люди, снігу – Холодній чистоті: Краса його бездушна Без палу і вогню. Укрив він як хутром Всі трави […]...
18. ЛЕВИТАН(По мотивам картины “Вечерний звон”) В глаза бревенчатым лачугам Глядит алеющая мгла, Над колокольчиковым лугом Собор звонит в колокола! Звон заокольный и окольный, У окон, […]...
19. “Все умирает на земле и в море…” Все умирает на земле и в море, Но человек суровей осужден: Он должен знать о смертном приговоре, Подписанном, когда он […]...
20. Дом Пастернака Сад, терраса. На ступеньках Желтый лист. Окна смотрят в темноту. Слышен лишь Тайный голос. Он по клавишам Бродил Всю ночь. […]...
21. “Дрібніють люди в нашому селі…” Дрібніють люди в нашому селі – Кволіші в роздумах і з вигляду затерті – Померли газди, теслі, ковалі… Лишилися на […]...
22. “Коли помру – прийдіть до мене, люди…” Коли помру – прийдіть до мене, люди, Свічки прощання мовчки запаліть. По мені безліч днів щасливих буде І неповторних веселкових […]...
23. КОВЧЕГ Над малой келией громов раскаты, И молотами ливень бьет по крыше. Вниз выгляни: вспухают выше, выше Из мутной мглы валы, […]...
24. Ми, українцi, дивнi люди Ми, українцi, дивнi люди: Хоч кожен любить сам себе, Ганьбим народ свiй i паплюжим, А ми ж самi народ i […]...
25. БАБИЙ ЯР К чему слова и что перо, Когда на сердце этот камень, Когда, как каторжник ядро, Я волочу чужую память? Я […]...
26. Люди люди про дитинство сонця над терасами про схрещення іржавих ножів і чарів на мушлях з віч жовтою плямистою шерстю ягуари […]...
27. МОЦАРТ Толпа на улице и слушает, как диво, Артистов-побродяг. Звучит кларнет пискливо; Играющий на нем, качая головой, Бьет оземь мерный такт […]...
28. ЛЮДИ І ЗОРІ Високий день за обрій закотивсь, І спорожніли села між садами. Здається, люди в небо вознеслись І з високості світяться зірками. […]...
29. ЧОРНІ ЛЮДИ Вони ідуть з моїх дитячих снів З бензинками, натертими до блиску, – Ті чорні люди, друзі давніх днів, Що заглядали […]...
30. “А люди все роптали и роптали…” А люди все роптали и роптали, А люди справедливости хотят: – Мы в очереди первыe стояли, А те, кто сзади […]...
31. ДВА ГЕПАРДА Этот ад, этот сад, этот зоо – там, где лебеди и зоосад, на прицеле всеобщего взора два гепарда, обнявшись, лежат. […]...
32. “Повертаймось, люди, до коней…” Повертаймось, люди, до коней, Перепрошуймо гнідих і сивих, Бо без них і сумно і тужливо, І робота не пливе до […]...
33. “Люди – прекрасні…” Люди – прекрасні. Земля – мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене […]...
34. “І майдани, й люди – як на святі…” І майдан, й люди – як на святі! Аж вібрує готика струнка. Та в моєму серці біснуватім Не вмирає дух […]...
35. СПІЛКУЙТЕСЬ, ЛЮДИ! Я ще не весь об’їздив світ! Не був у Римі, в Сан-Франціско, Не бачив нив індійських цвіт, Не був у […]...
36. “Мы с тобой бестолковые люди…” Мы с тобой бестолковые люди: Что минута, то вспышка готова! Облегченье взволнованной груди, Неразумное, резкое слово. Говори же, когда ты […]...
37. Є люди – мов отруйнi змiї Є люди – мов отруйнi змiї. У їхнiх жилах жовч, не кров. Лиш дай їм волю, знову й знов Перекусати […]...
38. “Колись-то ще, во время оно…” Колись-то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись, пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить. […]...
39. МАЛЕНЬКИЕ ЛЮДИ Цветистая афиша возвещает О том, что в летнем цирке в третий раз С большим аттракционом выступает Джаз лилипутов – “Театральный […]...
40. ЖИЗНЬ Апухтиной Песня туманная, песня далекая, И бесконечная, и заунывная, Доля печальная, жизнь одинокая, Слез и страдания цепь непрерывная… Грустным аккордом […]...