Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДО СТАРОГО ДУБА

Остались шашелі : гризуть,
Жеруть і тлять старого дуба…
А од коріння тихо, любо

Поваленому дереву смерть не загляне у вічі.
Хоч і стовбур зогниє, і листя зів’яне,
та глибоко в чорноземі живе коріння –
і в голубім часі завесніє зеленим волоссям.

На місце старого дерева виросте молодий ліс.
Розп’ятими пальцями вріжеться у небо й
викарбує рясну правду на його лиці –
смерть клітини не покладе тиші на повіки дуба.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ДО СТАРОГО ДУБА - МАРІЯ РЕВАКОВИЧ