ХОВАНКА
Сестрі
Злови мені маленьку жабку,
дай їй стрілу травички в лапку –
хай не боїться… Втім, я й так
згадав дитинство – як ми грались
у хованки, і як лякались
криничних жабок, а ще як
ти заховалася в криницю,
і я тебе, мов котик кицю,
урятував таки… Та все ж,
найкраща схованка – долоні
худі, замурзані, солоні…
Сховаюся – і не знайдеш…
Як вельми сумно нам одначе:
не схований – ніхто й не баче,
сховаєшся – побачать всі.
Я так не граюся, тим паче,
що скрекекекає і плаче
бульката жабка в лопусі.
Лютий 1992
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ЧОГОСЬ ТАК СУМНО Чогось так сумно… Повиті млою Стоять в задумі стрункі тополі, З вершин Бескиду пливе росою Вівчарська пісня,- а тут, на […]...
- “О як буває сумно й гірко…” О як буває сумно й гірко, Коли в полоні суєти Оту банальну глузду мірку Ніяк не можемо знайти. А дехто, […]...
- 1. Передкарпаття Це край, де мовкне спів флояр під жонови[1] жертовний стукіт, де так подібні до хлоп’ят худі баранчики і буки. ___________________________ […]...
- ДО ІГОРЯ Тобі же, полюбовниче Боянів, Що синього хотів-єс випить Дону, Тобі ж коліно своє не приклоню? Заграли в срібло-злато вельми рано!.. […]...
- ПОНІССЯ ЗА ТОБОЮ Понісся за тобою, як тихий плач берези, Утаєний мій жаль в глуху і темну ніч; Котились за тобою невиплакані слези, […]...
- КОЛО ЗМІН Жаркий, духотний день, зомлівши, мов стовп, упав на груди ночі. Що ти згубив, не знайдеш більше, і час надію розхлюпоче. […]...
- XXI. “Розбитий…” Розбитий, немов вікно, думаю про те, що не станеться. Не поведу тебе за руку, білу, неначе яблуня, в свій дім! […]...
- ФЕНІКС Художник ловив нетерпляче жар-птицю у клітку розуму. А птиця злітала в гарячім попелі роздумів. Художник не здався, одначе, – відкинув […]...
- ЗИМОВЕ ШКЛО Так сумно, так без краю сумно. Усе скінчилось. (Чи й було?) Дивлюсь недвижно і бездумно Крізь зимове морозне шкло. В […]...
- СПІВ ВІДЛЕТНИХ ЖУРАВЛІВ Як осінні вітри дунуть І на небо хмари сунуть, Попід хмари сумно лине Ключ відлетних журавлів. Хто з них верне, […]...
- “Гуде вітер вельми в полі!” Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс […]...
- В ЦЕРКВІ Сумно, тихо в божім дому, в сумраці все тоне, Лиш священник старесенький в книжці щось читає, А там свічка одинока […]...
- ГИМН Так сумно, Боже! Красною дугою Та розливаєш блиски на просторі І в синіх водах тьмариш підо мною Вогнисті зорі. Хай […]...
- Звірям (першого разу) ми людську мову принесли Wild (at our first) beasts uttered human words… звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало […]...
- САМОТНЯ ТОПОЛЯ НА БЕРЕЗІ ОЗЕРА Ще змалечку нордом хилитана й гнута, Стоїть вона, смоку напившись, руда. І листя, як миті, яких не вернути, На стрижений […]...
- “Ти даруєш мені підкову…” Ти даруєш мені підкову, Дай-но – сивого підкую. Не спіткнися, мій коню, знову На зарослім, стрімкім плаю. Ти не бійся […]...
- 1. Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри на скронях твоїх; хоч під листям – ти вже, як дитина, […]...
- ЗЯТЬ Війна кінчилась. Значить, маєм право Знять із вікна затемнення, Привчать Себе при гулі самольота – браво Держати голову, рівнятися направо, […]...
- ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ Із золотих своїх дворів Свята Неділя вийшла. Тихо. Сумно. Ніщо не пролетить, не заспіває. – Пошли, о Боже, пташку в […]...
- “Образив твій у куті найтихшому…” Сестрі Олесандрі VI Образ твій у куті найтихшому, В ногах твоїх аромат. Подай життя застигшому, Перса Св. Агаті. Прагнення чуда […]...
- 1. Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри на скронях твоїх; хоч під листям – ти вже, як дитина, […]...
- ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ сліпне небо, а будинки прозрівають як сумно числити зорі, мокрі, що втікають із пальців чому я сам, із льодовими руками? […]...
- ВЕРЕТЕБА Бува, така окреслиться потреба, От хочеться повідати, і квит, Що, крім висохлих гір, морів і неба, Існує на Подолі Вертеба […]...
- ПОДЕРТІ ПІСНІ 1. спомини розлуки розписані на голоси самотніх тіл пісня про любов – безслівна спомини розлуки поділені на образи повзучих мрій […]...
- “Був я вітром, був я лютим, був я нордом…” Був я вітром, був я лютим, був я нордом. Став я ніжним, став я птахом і крилом. А якось мені […]...
- “Ранкові дзвінки телефонні…” Ранкові дзвінки телефонні, Жагучі й хмільні вечори, І жарти, і сльози солоні – Усе до пори. А потім – робота […]...
- РЕНТГЕН СОВІСТІ Хвороби на землі бувають різні. І поки не зотлів ще корінь зла – пронизує пекучо душі грішні рентгенового променя стріла. […]...
- ЛЮДИ МЕЗОЛІТУ Музейні експонати. Їх скульпторові пальці За черепом створили – Така наука є. Дивлюся – і не вірю: Немов живі бувальці […]...
- МАЛЕНЬКІ СОНЦЯ Минула ніч, і сонце білогриве Несе на тросі огненному день, І блискітки, швидкі та метушливі, Стрибають на асфальті де-не-де. Мовчать […]...
- “Мамо, було, покличеш…” Мамо, було, покличеш, казку почнеш казати, доленьку світлу зичиш, років життя багато. Зір одвести не смію: казка – моя утіха… […]...
- “Чогось так банно… На душу впала…” Чогось так банно… На душу впала Безмежна скатерть тоски і смути, І серце багне в тиші заснути, Як скорбна пісня, […]...
- “Я ніхто для тебе, як Улліс…” Я ніхто для тебе, як Улліс – Пам’ятаєш – в давнім грецькім міті, Шерхлими вустами непомітно До її волосся доторкнись. […]...
- СМІХ На вулиці – я чую крізь вікно – сміється жінка штучним сміхом. Мабуть їй сумно, але жінка хоче, щоб їй […]...
- “В голові під тюрбаном часто…” В голові під тюрбаном часто Не знайдеш мозку, Інод під короною Нема короля, Не під кожною рясою Помітиш монаха. Тому […]...
- ПІСНЯ ПРО ПІВНЯ Грудка багряного крику, в чоботи взута червоні, ходить подвір’ям широким, мов по зеленій долоні. Косу тримає на крилах, косу веселу […]...
- УБОГИЙ КВІТНИК Смеркає троянда, коли Запалиться дикий будяк Фіялковим вогнем. І терен, що тільки ловить Сполоханих сарн, приніс Терпкосолодкий тягар. Розхідник – […]...
- “Ця казка на білих лапах…” Ця казка на білих лапах Іде уночі по дорозі, І місяць тече по хатах, І в казках на віях сльози. […]...
- “Десь тут ішли солдати…” Десь тут ішли солдати в літню пекучу днину… Десь не діждала мати з бою додому сина… В’яне холодна рута, паморозь […]...
- СЕСТРІ Маленька річка попід гаєм, Вузенька стежка через луг. І трави з квітами навкруг, І ми до ночі в них блукаєм. […]...
- МАТИ І На чолі вінчик паперовий і хрест вощаний у руках Не усміхнуться чорні брови, хоч квітне усміх на устах. В […]...