КАНАТОХОДЦІ
Над прірвою – сумні канатоходці
щоночі хилиткий долають шлях,
хоч дроту, по якому йдуть вони, не видно,
як, зрештою, і їх самих; і лиш тваринний жах
висить над прірвою: у цій нічній коробці
всі пристрасті спокійні, як повидло…
Щоночі хтось паде, і не один,-
колись бо кожен з них зірватись мусить,-
та все ж ідуть і йдуть – не меншає їх плин:
ступивши, вже ніхто не може повернутись.
8-10 квітня 1987
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Тоді, як у нашому листівнику…” Тоді як у нашому листівнику закінчувався лист і в стайні рикала маржина яка не звикла спати у бруді ми вирушали […]...
- ПРИХОДИТЬ ЧАС Приходить час, приходить час,- Сказати кожен мусить з нас, Чи він народу вірний син, Чи тільки раб похилий він, Чи […]...
- ПО РІЗДВІ (Колядка) Десь на звалищі між будяками, На вугіллі, що мокне роками, Янголів два. Один одному крила воскує, Один одного в очі […]...
- ОДИН ОДИН Число Що Манить Все Мою Уяву Йому На Славу Вірша Пишу Я. Не два Не три Не п’ять Не […]...
- ЛУБОК Десь на звалищі, між будяками, на вугіллі, що мокне роками, янголів два: один одному крила воскує, один одного в очі […]...
- КРІЗЬ СМЕРТЬ Їм північні вітри гудуть, Їм сніги замітають путь, А вони ідуть без упину, А вони без спочину йдуть. Їм шати […]...
- Паде додолу листя з деревини Паде додолу листя з деревини, Паде невпинно, чутно, сумовито, Мов сльози мами, що на гріб дитини Прийшла і плаче, шепчучи […]...
- “Все бурхливіші крила негоди…” Все бурхливіші крила негоди, І тривожніший все я, ждучи: Вік героїв величний надходить, І щоночі на небі мечі. І щоночі […]...
- “Ані вік золотий, ані срібний…” Ані вік золотий, ані срібний… Помаранчевий тане туман. І стоїш ти такий непотрібний. А довкола вирує майдан. У нові, у […]...
- “Там, де мені добре…” Там де мені добре – довкола гори – невисокі переважно і я дуже тяжко прийшов до розуміння що невисокі вони […]...
- “Чоло біле при чорній одежі…” Чоло біле при чорній одежі, Як при хмарі вечірня зірниця. В ока світло паде так на лиця, Як від місяця […]...
- ВІЛЬХИ Весна на вільхах палить ладан, і пахне ранків холод синій. Зелений кодекс квітня влада для карасів напише й линів. До […]...
- ВІДХИЛЯЮ ПЛКУ ВИШНІ Знову серце заболіло, защеміло, запекло. все підгір’я забіліло – цвітом вкрилося село. Майорить весна тендітна, оживає все при ній. Цвіт […]...
- ВИШНІ Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко. Моя країно зоряна, біблійна й […]...
- “Я вижив тут, і я тобі віддам…” Я вижив тут, і я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть над нами, й […]...
- В СВІЧАДІ ПЛЕСА Ідуть круги від берегів, На глибінь ринуть, ринуть, Встає, то тихне гнів кругів, Зриваються, то гинуть… Від скель землі іде […]...
- ЖОВНЯРСЬКІ ПОХОРОНИ Михайлові Яцківу Ой не дзвонять, не задзвонять в церкві дзвони, Йдуть жовнярські, йдуть жовнярські похорони, Напереді рівним кроком йдуть жовняри, […]...
- “Кожен фонтан у Римі брудний…” Кожен фонтан у Римі брудний І кожен прекрасний. У водах повно лапшиних спіралей З помаранч і цитрин. Пралі полощусь у […]...
- ОСІНЬ Давно вже попрощали нас З-під неба журавлі. Пташки замовкли у гаях, І втихло на землі. Вже ліс убрав багровий стрій, […]...
- “За нашу днину я тобі віддам…” За нашу днину я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть між нами, й це […]...
- ТАКА ВЖЕ НАТУРА Баран не винен, що дурний як пень Родивсь таким, то мусить ним і вмерти. Тому і лізе в бійки кожен […]...
- ВАРІАЦІЇ 1 Стих водоспад. Коли вляглася піна, побачив я над прірвою жінок. І ліс уздрів їх. Відступив на крок і впав […]...
- ПАМ’ЯТЬ ДУШІ Це ніби сон. Але ж не сон – видіння, Яке прийшло з людської глибини. Душі в віках не пізнане бродіння, […]...
- ПАМ’ЯТЬ ДУШІ Це ніби сон. Але ж не сон – видіння, Яке прийшло з людської глибини. Душі в віках не пізнане бродіння, […]...
- 1. Передкарпаття Це край, де мовкне спів флояр під жонови[1] жертовний стукіт, де так подібні до хлоп’ят худі баранчики і буки. ___________________________ […]...
- БАЛАДА Прокажені, брате. Колокільця знов озвались… Застеляй столи. На тобі нема живого місця. Застеляй столи – ми вже прийшли. І тебе […]...
- ІСПАНКА КАРМЕНСІТА Студентські вечори… Танцюють чи не всі там і чардаш, і мазурку, і танці всіх племен. Приходила до нас іспанка Карменсіта. […]...
- В СВОЄМУ СЕЛІ Колись я в цім селі був пастухом, Куркульські на толоці пас корови, Весною, як вода ішла струмком, Пускав кораблики тут […]...
- Не поспiшай дожити до зарплати! Не поспiшай дожити до зарплати! I до побачень час не пiдганяй. Бо час життя – єдине чим багатi. Його не […]...
- “На весну вже пішло. Відлуння рідкувате…” На весну вже пішло. Відлуння рідкувате, проріджуючи слух, дощем намоклу вату, верталося назад, так низько, ледве й чути, і слідкома […]...
- “Я пригадав собі один стіжок у горах…” Я пригадав собі один стіжок у горах. З молодика сідав на нього срібний порох, А я лежав на нім тихенько, […]...
- ОСТАННІЙ ПОГЛЯД НА БАТЬКІВЩИНУ (Монолог Драгоманова) Чи ти народе в Бога завинив, Чи хтось прокляв лиху навіки долю, Щоб тільки й знали знуджені сини Нести свій […]...
- ПРАКОРАБЕЛЬ Вантажений калиною, сповільна він рівно опускається до дна; сто років углибає – божевільна у тих прозорих водах глибина, Там сховок […]...
- ВСТУП ДО ПОЕМИ “ЕНДИМІОН” Коштовний твір – назавжди насолода. Його тривалости приманна врода Не кане в небуття. Вона всякчас Ясним диханням огріває нас. Солодкий […]...
- РІЗНІ МОТИВИ Не в тишині формується поет, Не в самоті німих чернечих келій. В юрбі людей, бурхливий і веселій, Він розіклав барвистий […]...
- Український perpetuum mobile, або Машина української незалежності “Кравчучка” стала “кучмовозом”: Іде вперед наш рідний край. Всупір морозам і прогнозам, Він ще тримається, гай-гай. Народ везе – яка […]...
- 3. Вірган позичаю пам ять у старших бо моя не пам’ятає колись коло нашої хати стояв костьольчик з мальованим вірганом і не […]...
- ДО ГОРДОЇ РОСЛИНИ, ЦЕБТО ДО СЕБЕ САМОГО Широкоплечі пні. Черва і червень. З погаслих зір срібляве порохно обсипує дубове листя. Дно підземних рік. Тремтять рослинні первні. Хмарин […]...
- ВИННІ ДЕМОКРАТИ Герасим розгублено бурмоче: – От що демократи наробили. Вимикали світло в нас щоночі Й дочка негритятко народила…...
- В казематі (“Мені однаково, чи буду…”) III Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на […]...