ВОДНОЛИЖНИЦЯ
Дівчина по хвилях пронеслася,
А за нею – чайка навздогін.
І радіє мрії, що збулася,
З потойбіччя Олександр Грін.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- САФО Над хвилями моря, на скелі, Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє, Співецькую ліру держить. До пісні своєї сумної […]...
- ЧАЙКА Чайка смело Пролетела Над седой волной, Окунулась И вернулась, Вьется надо мной. Ну-ка, чайка, Отвечай-ка: Друг ты или нет? Ты […]...
- “Коли починається ніч…” Коли починається ніч Все починається спочатку На чорному полі Витворений з криги та снігу З’являється білий рояль Висотою до неба […]...
- Княгиня Ольга Тихий, теплий літній ранок. Сонце встало. Вітер спить. Вийшла дівчина на річку, Сіла в човен і сидить. Чарівка сама, як […]...
- КРИК ЧАЙКИ Казала хвилям: – Заберіть мене в море! – Не зрозуміли Моєї мови. А чайка кричала. Казала: – У мене очі, […]...
- FINALE Засну, як легіт в сірій скибі, Розвіюсь, мов рідка імла, Візьму з собою злидні й болі, Оставлю вам самі діла. […]...
- ЧАЙКА З жалем, з болем Понад полем Крик розноситься чаїний, Наче в давні Дні безславні Плач рабині На чужині. То неначе […]...
- НЕСІТЬ МЕНЕ, ХВИЛІ Несіть мене, хвилі, у безвісти млаві, В якісь безконечні простори: На тихій пустелі, у морській синяві Загублю несплакане горе. Несіть […]...
- “Як стрільці йшли з України…” Стрілецька пісня Як стрільці йшли з України, То сльози тремтіли в очах, Бо кожен кидав дівчину На тих широких, на […]...
- “Тиха осіння пора…” Тиха осіння пора, Лагідна, сонячна днина. Чайка над плесом Дніпра, В небі печаль журавлина. В мирній задумі гора, Далі імлою […]...
- В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...
- “Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… […]...
- МАТЕРИНЕ ПОЛЕ Як ходив степами Я, малий, до мами, – Не було у світі веселіш ходи. З повоєнним болем – Перекотиполем – […]...
- “Як галич, голодна і люта, немов невсипущі ненатлі…” Як галич, голодна і люта, немов невсипущі ненатлі, Орда покотила степами, навалою збивши полин, Купаючи в хвилях Каяли монгольські запилені […]...
- “Знов весна, і знов надії…” Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі […]...
- РОНДЕЛЬ Тичини томик і дівчина… Немов нектар спива з рядків… То ордами – вітри прудкі, То пропливе хмарина чинно, То лісові […]...
- Довірившись тонкому спирту слів довірившись тонкому спирту слів живеш як риба стоптуючи пальці де кратери звикають до землі як пастухи до різьбленої палиці як […]...
- ЛЬВІВСЬКИЙ ТРАМВАЙ Я слух душі розповиваю І чую в пісні солов’я Дзвіночок львівського трамваю, Де їде дівчина моя. Чи то в Словаччині, […]...
- “Над гаєм грає птичий грай…” Над гаєм грає птичий грай, В дощі вдягаються тополі, І квітів жовто-синя повінь Біжить навшпиньках до Дніпра. І вже по-птичому […]...
- “На кручах київських бузок…” На кручах київських бузок Під вітром закипає. І крізь мереживо гілок Славутич проступає. Над ним бездонні небеса І чайка кружеляє. […]...
- ДОРІЯ Будь у серці як відвічний лад невгамованих вітрів, А не земний гість – мерехти оквіття. Кинь мене в тремтливу темінь […]...
- ЛАСКАВА ДІВЧИНА За прилавком у крамниці дівчина білява. Покупець до неї каже: – Ви така ласкава. А оті, що рядом з вами, […]...
- “дівчина в синіх черевиках тихо крадеться…” дівчина в синіх черевиках тихо крадеться навіть їй самій не почути того я беру павутинку за край якусь мить вагаюсь […]...
- “Як заблисли срібні зорі в розцвіті весни…” Як заблисли срібні зорі в розцвіті весни, Загоріли, полетіли, впали в бур’яни. Гасли зорі, попеліли сльози в бур’янах – З […]...
- “Глухо гуркоче прибій…” Глухо гуркоче прибій, Гори мовчать таємниче. Чайка над морем кигиче, Сумно й незатишно їй. Осінь надворі. Сльота. Пляжі безлюдні та […]...
- Твоє тіло твоє тіло розлилось морем по берегах моїх чуттів сп’янівши хвилями виплескує музику по прибережних камінцях потопаю ціла в твоїх водах […]...
- “Вода в озерах потемніла…” Вода в озерах потемніла, Ліси дрімота облягла. Трава поволі без тепла Зашерхла, зблякла, посіріла. Не лопотять пташині крила, Минула вирію […]...
- “Пароплав за обрієм зникає…” Пароплав за обрієм зникає, Розтає в сліпучій далині. І ніхто не відає, не знає, Чи назад повернеться, чи ні. Синій […]...
- “Потонула в ромашці бджола…” Потонула в ромашці бджола, Потонула в житах перепілка. Серед цвіту садів і зела Розпускається сонце, мов квітка. Все буяє, радіє […]...
- КРАСА Облуплена, обідрана хатина, Бліда і некрасива в ній дівчина… Не хочу поглядом дивитись безнадійним – Краси чуттям шукаю невпокійним. А […]...
- “Село батьківське – глушина…” Село батьківське – глушина, Та живемо ми, як і всюди, Як у людей, в нас далина, І маєм стільки ж […]...
- “Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях…” Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях Імла колисала примару задуми, Здрімнулося море, на змучених хвилях Хитався наш човен […]...
- 10. ЗАКОРЕНИ СЛОВО Вложи слово своє у душу, щоби краплею прозорого алмазу і рухалось площиною свідомости й різьбило образ Твій. Защепи слово своє […]...
- “Пісні не списані…” Пісні не списані, Сни заколисані, Лийтесь рядком на папір! Думи весняні, Мрії кохані, Нумо, летімо до зір! Найдемо доленьку, Найдемо […]...
- 5. ВІРШОТВОРКА ВИСТУПАЄ В ТРИГОРСЬКОМУ Ну що йому твоя манірність, Велечериві словеса. Він знав поезії безмірність, В її піднявшись небеса. І що йому ці дзеньки-бреньки, […]...
- “Хай ніч буде тепла і синя…” Хай ніч буде тепла і синя, Хай місяць над морем пливе. Хай хвиля голубить каміння І чайка за обрій зове. […]...
- “По хвилях бачу, доле – до того…” По хвилях бачу, доле – до того! Ожина дивиться. У зуби аж заходить… Хто ж, як не я, ще грається […]...
- ВИСОКІ РАЙДУГИ Фарбувала дівчина голубі балкони. На дев’ятому поверсі зачерпнула у відерце прохолодного неба і замилувалась. Перед зором у погідній прозорості вигравали […]...
- “Дівчина, як тернова ягода на морозі…” Дівчина, як тернова ягода на морозі, Пострічалась мені у дорозі, Чорні очі вологі, великі, круглі В ніч передноворічну (вогонь у […]...
- “На вгороді коло броду…” На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. На вгороді коло тину Сохне […]...