“Приглянься до облич, що мерехтять…”
Приглянься до облич, що мерехтять
На голубому тлі телеекранів:
Чи риси їх тобі не воскресять
Катів твоїх колишніх і тиранів?
Чи серед тих, кому довірив ти
Свою судьбу у нелегку годину,
Нема таких, що люто, як хорти,
Готові розтерзати Україну?
Чи це не їхні прадіди й діди,
Захланні бузувіри-невситимці,
У шалі сатанинської вражди
Топтали нашу землю, як ординці?
Чи не вони ГУЛАГи возвели
І роздували світові пожари?
Якого ж поля ягоди були
Возведені в герої комісари?
Доволі неприступних таємниць,
І годі вражі злочини ховати!
Прийшла пора назвати всіх убивць
І жертви поіменно всі назвати.
Бо влади й нині прагне кожен тать,
І стигне кров од потаємних планів…
Приглянься до облич, що мерехтять
На голубому тлі телеекранів.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “На вулиці – облич рухливі зорі…” На вулиці – облич рухливі зорі. Здаля однакові. А зблизька… Ось радісне обличчя. Ось печальне. Ось зосереджене. А ось – […]...
- Дим крови розмитих облич далечінню дим крови розмитих облич далечінню ховає пісню у матір яка з чорної корови вигонить ніч у поле пощербом тихого ляку […]...
- “В цьому морі облич…” В цьому морі облич – сонцем в ньому проглядувати твоє. Між мільйонів зірок – пломеніти мені однією досвітньою серцю зорею. […]...
- “Помовчім на базарі очей та облич…” Помовчім на базарі очей та облич, Мову побережім, як незаймані води, Мо’ рости, наливатися не перешкодим, Тому слову, що визріє […]...
- “Ми самотні в безмежних потоках облич…” Ми самотні в безмежних потоках облич, Ми самотні, як зорі, у розсипах тих безкінечних, В нас отой підсвідомий, отой невгамований […]...
- Елегія сусідських облич Пані Жуковська завжди споглядала з вікна в білім підкапку з волосся кольору соди, як сіявся дощик, як вогко тьмяніла стіна […]...
- УКРАЇНО Як те воскресле Боже око, Хтось дивиться з води й трави; Той зір в моїй душі глибоко Кричить: “Назви мене, […]...
- “це звільнення – і Ти його звели…” це звільнення – і Ти його звели. навсмак слова, народжені з початого. є книга трав, що рястом запечатана, – її […]...
- НІЧ Б. СМЕТАНИ Звуки канули в безвість… Глухе піаніно у кутку причаїлось, мов чорних кіт… От і все. За хвилину стану грудкою глини […]...
- “Забарилась весна…” Забарилась весна, Забарилась. І ясна далина Засмутилась. І морози тріщать, Як у січні. І сніги мерехтять Споконвічні. Під снігами сосна […]...
- ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ Хто таємниці знав, хто ближче був до суті – На тих чигала куля чи тюрма… Обірвані полки і комісари люті […]...
- ЗАКЛИК! Годі спати! – Всі із хати: пишне свято навкруги. В мрійно-синіх далечінях хвилі-співи, переспіви, хвилі і луги. Годі спати! Всі […]...
- “Горить вогонь в степу посеред ночі…” Горить вогонь в степу посеред ночі, Сидять при ньому тиша й самота. Одноманітно, на високій ноті, Прогув літак, і слухають […]...
- “Десь завмирає в ліщині…” десь завмирає в ліщині голубий зозулі голос скільки літ накувала? відгоріли пожари осені відпливли всі потоки у вічність блукає зима […]...
- В ЦАРСТВІ ВИСОТ Я, мов дух, в самоті В чарівній висоті, В невимовно-чудовому мирі, Де горять, Миготять Зорі – свічі святі В голубому […]...
- “Хто змалював каштани густолисті…” Хто змалював каштани густолисті На голубому тлі? Хто вдяг у барви ніжно-променисті Лоно землі? Хто дав мені мій дух повноголосий […]...
- “Планету всю досліджено і вивчено…” Планету всю досліджено і вивчено, І відкриттям все важче потрясти Свідомість нашу, що стає космічною, І мисль людську, що осягла […]...
- “Сходить місяць за вікнами хати…” Сходить місяць за вікнами хати, Ллється світло з небесних узвиш… Ех, коли доведеться вмирати, Я хотів би умерти раніш. Плинуть […]...
- “Синіє гай, і зеленіє поле…” Синіє гай, і зеленіє поле. Живи і знай, що не мине ніколи Ані зерно, що родить хліб насущний, Ані руно […]...
- У ГОЛОСІЄВІ Надходить вечір, повний таємниць, І ліс при світлі молодих зірниць Стоїть, мов лірник сивий, над рікою. Пливе повільно листя за […]...
- “і знов…” і знов трава облич стрілятись в губи свячені мальви по під небі нню с тікають зірви...
- “Цвітуть городи квітами багать…” Цвітуть городи квітами багать, Горить опале листя з бур’янами, Понад сади, обтяжені плодами, З прощальним криком журавлі летять. Рухливий клин […]...
- ДОБРИДЕНЬ Добридень! Глянь, який усюди день: Світ вже в хаті й надворі; Вже зібрались косарі Та в клепала дзень, дзень, дзень! […]...
- ДОЖДЬ По небу голубому Проехал грохот грома, И снова все молчит. А миг спустя мы слышим, Как весело и быстро По […]...
- МИКУЛА Летять віки, палає сонце в небі, Минають трони, Трої, королі – Усе минає, хоч не все – у невідь, А […]...
- АДВЕНТ Світла із вікон і святі пожари; – Зайнявся сніг і сріблом мерехтить, І знов Адвент, – легкі на сході хмари, […]...
- “Приходь до мене. Я сьогодні сам…” Приходь до мене. Я сьогодні сам. Приходь до мене, опівнічна зірко. Чогось на серці ніжно так, аж гірко. Приходь до […]...
- ЦИГАНКА Оце – моя хата. А це – мої діти. Чого б нам, соколику мій, не радіти? І діти у школі, […]...
- СПОГАД Виблискує в сонці ріка, Біліє хмарина легка, І ти мені мила така, Що годі вмістити у слові Безмежжя моєї любові. […]...
- “Прийшов май до нас у гості…” Прийшов май до нас у гості, Трави цвітом заблищали, І по небу голубому Плавють рози, рози-хмари. Заспівали соловейки, Круг ставка, […]...
- “сухі окрушини шкіри…” сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]...
- ЧОРНОБИЛЬ Чорнобіль, білобіль, згаданий в літописі перед 1200-им роком, дохнеш (конаєш!) стараючись вимовити своє ім’я по-московському! (Ці скурвісини в Вашінгтоні, Єрусалимі, […]...
- Щ – Київська гора ЩУКАВИЦЯ Щекавиця – гора на Подолі. Князював там нескорений Щек, І було в нього воїв доволі, Ворогів розбивав він ущент....
- СПОВІДЬ О Україно! Ти єдина в моїм розхристанім житті. Прийми цю спраглу сповідь сина, як щиру мову почуттів. На світі, знаю, […]...
- “Найдовша з усіх доріг…” Найдовша з усіх доріг – Дорога твого приходу. Найбільша з усіх таємниць Таємниця твого обличчя. Ми прощаємося на день, Ніби […]...
- ІННА Я ще не чув такої гри! Я глянув іншими очима, коли за пультом рим став молодий Тичина… Далека музика очей […]...
- “Привели. Наказали копати…” Привели. Наказали копати. Автомати на взвод узяли. Він копав. І мовчали солдати. І сади у долині цвіли. Зупинили: доволі, не […]...
- “Не вірте, люди, снігу…” Не вірте, люди, снігу – Холодній чистоті: Краса його бездушна Без палу і вогню. Укрив він як хутром Всі трави […]...
- “Не лякайте нас пеклом – не треба, ми вже там побували…” Не лякайте нас пеклом – не треба, ми вже там побували. Не заманюйте раєм – доволі! По дорозі до раю […]...
- “Стежкою у житі молодому…” Стежкою у житі молодому Хороше вертатися додому. Хороше іти і уявляти: Батько жде і виглядає мати. Тихо на обійсті й […]...