“Повіяли теплі вітри…”

Related posts:

1. “Повіяли вітри буйні…” Повіяли вітри буйні Да над синім морем; Забилося серце моє Перед лютим горем. Повіяли вітри буйні З холодного краю; Розлучили […]...
2. ТЕПЛІ ДЖИНСИ У випускну і п’яну ніч Йшли ніж на ніж і січ на січ Як безголові Ще тепла билась голова Кущі […]...
3. “У теплі дні збирання винограду…” У теплі дні збирання винограду ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і […]...
4. “Півонії й маки уже відцвіли…” Півонії й маки уже відцвіли, Бузок доцвітає. Весна проминула не знати й коли: Була – і немає. За вікнами море […]...
5. “Вмочає день окрайці теплі…” Вмочає день окрайці теплі В медяний сонячний настій, Чарки налиті тонкостеблі Із дзвоном ставляє на стіл. В людей є знову […]...
6. “Важкі вітри не випили роси…” Важкі вітри не випили роси, Черлені трави бродять буйним соком, І вдалині під обрієм високим Лугів осінніх теплі голоси. А […]...
7. “Забарилась весна…” Забарилась весна, Забарилась. І ясна далина Засмутилась. І морози тріщать, Як у січні. І сніги мерехтять Споконвічні. Під снігами сосна […]...
8. “Десь затихають у ярах вітри…” Десь затихають у ярах вітри, І мерхнуть зорі за їдким туманом… А ти гори, а ти в мені гори, Аж […]...
9. ЛИСТ Знов листа мені прислала мати, Невеличкий лист – на кілька слів. Пише рідна, що навколо хати Наш садок вишневий забілів. […]...
10. ТОПОЛИНІ СНІГИ Летять тополині сніги, зриваються, падають косо. Лягають на брови і коси густі тополині сніги. Ходімо, ходімо в поля, де вітер […]...
11. “В болотах жаби рай знайшли…” В болотах жаби рай знайшли І там плодились і згнивали, А десь над ними клекотали В повітрі чистому орли. І […]...
12. “Знов вітри над землею, вітри…” Знов вітри над землею, вітри І блакить, і розриви, і дим Сонну землю черкає згори Смерть черкає крилом голубим. Ширше […]...
13. ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ТРАКТОРИСТКА На горі горить реактор – Під горою оре трактор… З сучасного фольклору Не чіпайте мене. Я – трактористка. Якось – […]...
14. БАРВІНОК Я пам’ятаю їх, барвінків, навесні. Цвіли вони, синющі, навісні, Такі блакитні, буйні, небоокі, Такі безжальні і такі жорстокі. Цвіли вони […]...
15. ВІТРИ ЧАСУ Вітри часу шумітимуть твоїм волоссям, жінко, мелодію зелених вечорів і спілих літ. Ти пристрасно тулитимеш до лона спів сопілки, одкривши […]...
16. “Ти гукай не гукай…” Ти гукай не гукай, а літа не почують. Все біжать та спішать – хоч співай чи ридай… От би взнать: […]...
17. “На пагорби, на вечір, на вітри…” На пагорби, на вечір, на вітри зір посила свій подив і відвертість: далеко – жить, далеко – йти з гори […]...
18. Пророк і за останню пустельну піщину ступаючи я гадав що прийду і скажу тим що мене чекають хто вони і звідки […]...
19. “Моя душа й по темнім трунку…” Моя душа й по темнім трунку Не хоче слухатись порад, І знову радісно і струнко Біжить під вітер і під […]...
20. ОЗИМИНА Народжена якраз перед снігами, Зелена, безтурботна, молода, Знайома із дощами й холодами, Вона вже знає, що таке біда. Тепер її […]...
21. “Ми такі холодні…” Ми такі холодні, Ми такі палючі, Може, ми в безодні, Може, ми на кручі. Ми такі подібні, Ми такі не […]...
22. ТРИКУТНИКИ РЕЧЕЙ Вони синьо-гострі, аж зубчик дістає до зубчика. Але лопати досить, щоб скопати їх і відчути, як пахне лезо, з одного […]...
23. НАМЕТ НА КАРПАТАХ Летять Карпати навстріч ночі. Але пригляньмося на мент: червоним прапором тріпоче вгорі над скелями намет. Не знаю, хто у тім […]...
24. “Вітри із далекої далечі…” “Вітри із далекої далечі, Куди ви, чудні, спішите?” …Регочуть, у безвісті танучи, Ні слова одвіту на те. “Яка вам зоря […]...
25. “Вітри пригинають дерева…” Вітри пригинають дерева, І злива – немов лавина. А тільки то справа даремна – Поставити ліс на коліна. Громи одгирмлять […]...
26. З ГОРАМИ НА “ВИ” Поснули гори – їм нічого не болить. Тиса тече, Черемош бурлить. Що зір на небі, що вогнів земних – не […]...
27. “Такі близькі чомусь мені…” Такі близькі чомусь мені – вечірні небеса імлисті і непорочне чистий сніг, мов’думка непорочно чиста. До щему дороге чомусь – […]...
28. “Далеч осінню дощами розмито…” Далеч осінню дощами розмито, Хилитсья сад за вікном сумовито, Ледве тріпоче вогонь у каміні, Спить собі кіт на руках господині, […]...
29. МОСКВА. ГОДИННИК Б’Є ДВАНАДЦЯТЬ Щодня, як ніч впаде на трави, Як теплі роси упадуть, В садах квітучої Полтави Музика грає, танці йдуть… В садах […]...
30. ПІЗНІ КВІТИ Небес осіння каламуть Сльотить-мрячить дощами. І журавлі між хмар пливуть, І по садах на незабудь Жоржини з айстрами цвітуть Жагуче, […]...
31. “Дощі перейшли у сніги…” Дощі перейшли у сніги, Повітря запахло морозом. Поля і ліси навкруги – Немов під наркозом. Сніги у дощі перейдуть, І […]...
32. ЯТРАНЬ Там, де Ятрань круто в’ється, З-під каміння б’є вода… Народна пісня З-під каміння у долині Б’є джерельна течія. Там одвіку […]...
33. В ОРЛЕАНСЬКОМУ ЛІСІ Щось мотор барахлить: хто такі, хто такі? І мелькають дерева, рівненькі, як свічі. В Орлеанському лісі могили макі Небу пильно […]...
34. “Нам лосі перебігли шлях…” Нам лосі перебігли шлях (Лось, лосиха й лосеня). Водій Автобуса на хвильку припинив 1 нам усім сказав: “Дивіться!” Дивились, хто […]...
35. “Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі…” Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі. Вони простять усе, а спотикнешся – ні. Вони такі свої. Вони такі […]...
36. “Повертаймось, люди, до коней…” Повертаймось, люди, до коней, Перепрошуймо гнідих і сивих, Бо без них і сумно і тужливо, І робота не пливе до […]...
37. “Кущ осінньої калини…” Кущ осінньої калини Паленіє у вікні. Біла нитка павутини Пропливає вдалині. А під нею сині-сині Ріки, наче неземні. У ясному […]...
38. “Як душа до душі заговоре…” Як душа до душі заговоре Про далекий і страчений рай, То здригаються скелі і гори, І змовкає журливий ручай. Вони […]...
39. ШПАЛИ Соснові лежні? Ні – потоки! З залізним громом на крилі, Вони біжать у світ широкий Із української землі. І, довгу […]...
40. ЧАРИ НОЧІ Лягла на всьому вечірня втома. Палає місто, мов дивний храм. І розтинають ніч невагому Квадратні очі віконних рам. Ці чари […]...