“Пани новітні й жебраки…”
Пани новітні й жебраки –
Це вже було колись.
Роки минули і віки,
Але чи світ змінивсь?
Чи в шані й почесті добро,
Святі людські чесноти?
Чи спис не рано на перо
Міняють донкіхоти?
Чи справедливість – лиш мана,
Чудна фата-моргана?..
Нехай і так, але вона –
Мета моя жадана.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- “В моїй душі глибоке плесо сліз…” В моїй душі глибоке плесо сліз, Таке глибоке, як печаль народу, З яким я жив, з яким тужив і ріс, […]...
- АВТОПСИХОТЕРАПІЯ Die Einsamkeit ist wie ein Regen. Rainer Maria Rilke На серце падає знайомий дощ і стоплює солодку грудку щастя. Як […]...
- БАБИНЕ ЛІТО Знову сьогодні літає в полях бабине літо… Бабине літо… За справжнім як – жаліти чи не жаліти?.. Тиша окутує земний […]...
- ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки – чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона […]...
- “Приходиш, як біла таємна сноява…” Приходиш, як біла таємна сноява – Така невловима й незмірне кохана! І я з боговінням корюсь перед чаром Твоєї принади […]...
- “Знаю – медом сонця, ой Ладо…” Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О моя степова Елладо, Ти й тепер антично […]...
- “На терезах, де справедливість важать…” На терезах, де справедливість важать, відмірили мені надміру щастя. Радіти рано: помилку завважать: поправити її без труду вдасться. Який ще […]...
- МАДРИГАЛ Крихітно пола мана моя дама. Тремтить дробина очей в очах. Мана уст на мені. Дрижить. Дотиків сніг за сипав на […]...
- ЧЕРЕШНЯ Така чудна, мов нетутешня, Цвіте в чорнолісі черешня. Аж посвітліло навкруги Од білоквітої юги. І як вона сюди забралась? Як […]...
- САРАНА Споконвік терзає степ вона, Не щадить ані зела, ні цвіту. Носиться із краю в край по світу, І жере, і […]...
- “Рано ще, рано..” Рано ще, рано. Ще і мати не вставали І до мене не гукали: Вставай, сину! Ще і батько не вставали […]...
- ПАЛІМПСЕСТ Позволь мені, пташко, до себе казати, Лиш нині – потім вже най дієсь, що хоче… На вулиці пустка, під вікнами […]...
- ВОНА СПІВА Вона співа – і серця поривання У згуки ті вона перелива, Горять огнем безмірного кохання Її пісень пекучії слова. Вона […]...
- НА ЗАХИСТ ЗИМИ На широкі поля, на плити, В тихі парки, в сумні сади Ще не встигла зима ступити, А ми кажемо: “Геть […]...
- “Хвилини, години, літа…” Хвилини, години, літа – Життя, мов свіча дорогоряє. У чім його сенс і мета, Ніхто достеменно не знає. Не знає, […]...
- І ГРІХОВНА, І СВЯТА Вся в колючках, вся в гірляндах, І в тернах, і в пишних квітах, Вся в коштовних діамантах І в блискучих […]...
- “Така шалена стужа…” Така шалена стужа, Така крута зима. У хаті хлопчик тужить За тим, чого нема. До вікон припадає, Щебече, мов пташа. […]...
- ЕСКІЗИ 1. МАДРИГАЛ Крихітно пола мана моя дама. Тремтить дробина очей в очах. Мана уст на мені. Дрижать. Дотиків сніг за […]...
- ПЕРЕД ГОГОЛЕВИМ ЧЕСТЕНЕМ Пророк пророкові приносить оправданнє, Мудрець премудрого вітає по заслузі: Так і поезії божественне диханнє Вшановує поет, і муза другій музі […]...
- БАЛАДА ПРО ПЕРА Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши […]...
- КУДА? – Куда ти йдеш, єдиний мій? – Я й сам не знаю, де! Хіба ж та доля вповіда, Куда вна […]...
- МОЯ УКРАЇНА Борисові Олійнику Малинові дзвони на лаврській горі, Церков позолочені бані. І вічністю світиться небо в Дніпрі, І далі синіють рахманні. […]...
- ТАЄМНИЦЯ БУТТЯ Десь там, у найвищих глибинах, Десь там, у найглибших висотах, Таємниця вродилося, як пелюстина, Як бджола в золотистих сотах. Уся […]...
- ПОЕТОВІ Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти, Ні на письменницьку огуду за пісні, І ласки не шукай ні в духів, […]...
- СУПОКІЙ Вечірня мла налляла із вікна мені в кімнату сутінки холодні: все стало сірим – стіни, стіл, вазони і звук струни, […]...
- “І смерть змаліла перед нею…” І смерть змаліла перед нею, А їй всього – сімнадцять літ. Два білі банти – мов лілеї, І чорні брови […]...
- Вже смеркне день уже майоріє дорога В. С. вже смеркне день уже майоріє дорога кудись між святі сузір’я та в мене нема дозвілля чую волання своєї […]...
- “Поволі вмирає Україна…” Поволі вмирає Україна, Хоч ні війни, ні голоду нема. Жере народ непізнана чума І не дає розпрямити коліна. Її мета […]...
- “Розмоклий степ хапав мене за ноги…” Розмоклий степ хапав мене за ноги І ридма плакав, і волав: “Не йди! Не покидай херсонський край розлогий, Спинися, хлопче! […]...
- “Мій космосе! Галактико, серцю чудна! ..” Мій космосе! Галактико, серцю чудна! Вкраїно – безмірна, бездонна! Я ніжність би випив твою до дна, але ж вона – […]...
- БРИНИТЬ МОЄ ПЕРО Володимирові Коломійцю Озвучене піснями, бринить моє перо. Брати мої, за нами – Вітчизна і народ. Росте в землі глибокій старий […]...
- “Сама хай висохне сльоза…” Сама хай висохне сльоза. Нехай її ніхто не витре. Не дми мені в обличчя, вітре! Сама хай висохне сльоза. Або […]...
- “А та фата…” А та фата… Й iрiй… I веселунку гукну Лесевi… “А ну тебе, щебетуна…” Не дожидав звади… Жоден Тепер трепет Її […]...
- ВІДВІДИНИ – Напевне, й не ждали? А я от прийшла… Добридень, Та й стала На самім порозі. – Оце вам гостинців […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ Отак і продаються прапори: Такі собі дешеві дипломати – Перевертні не вибулі із гри, Що не змогли себе реформувати. І […]...
- “Я не люблю, як легко щось дається…” Я не люблю, як легко щось дається, Дарма що з серця пишномовно ллється. Нехай гряде вагітна вагота! Того не прийме […]...
- Є. СВЕРСТЮКОВІ Євгене! Де ти там, Євгене? Агов, сусіде! Озовись! Якщо не в двері, то – як мись – По древу, крізь […]...
- ЛИСТ РОВЕСНИКАМ Ровесники, журитися ще рано. Цвітуть сади. Та що за дивина: фарбує пасма чуба невблаганно у срібний колір перша сивина. Ровесники […]...
- ВЕЛИЧКО В ЖУКАХ. (Уривок із втраченої поеми) Так от яка тепер вона, Онука Хведора! Щоднини Степами бродить, як мана, І лет під хмарами орлиний Проводить зором, крейдяна. […]...
- “Білим жалем вечір кинув у тіні…” Білим жалем вечір кинув у тіні, білим жалем білий шум пороші, бо так рано одцвіталися черемхи і жечміни, бо так […]...