Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



Вечір

Стишена природа, Голуба імла. Ніжна прохолода Землю обняла. Линуть із узлісся Щебети пташок. Шелестіння листя Переплів струмок. Сінокіс пророчить Лагідна […]

ЗІ СТАНЦІЇ, ВІД РАЙЦЕНТРУ

Пшениця, і соняхи, гуркіт машин, І терпко, і солодко пахне полин. Минають автобуси, “Татри”, таксі, А я собі тихо іду […]

Із вершини

Барвисті осені полотна, А літо вже одколосилось. Прожита мить – безповоротна, Життя майнуло – мов приснилось. Ліси й луги такі […]

“Поволі вмирає Україна…”

Поволі вмирає Україна, Хоч ні війни, ні голоду нема. Жере народ непізнана чума І не дає розпрямити коліна. Її мета […]

СОФІЯ ПОТОЦЬКА

Жона, коханка, куртизанка – дивна Судилася їй слава світова. І не богиня, і не королівна, Але на пам’ять здобула права. […]

В ІРПЕНІ

Прогуркотіла електричка, Луна розтала вдалині. І тільки поле, ліс, і річка, І луг, і сосни у вікні. Між сосен стелиться […]

“Степові стежини. Путівниці…”

Степові стежини. Путівниці. Синь і сонце. Небеса і птиці. Білі села, наче острівці Омиває океан пшениці. Степове безмов’я. Далина. Одинока […]

ЧЕРВЕНЬ

Пооблітали пелюстки, Мов з наречених плаття. В садах оспівують пташки Солодку мить зачаття. Під сонцем купчаться хмарки Весільними вінками. Ще […]

СТАРІ БУДИНКИ

Завтра їх не буде. Загудуть, Загуркочуть, загримлять машини, І здригнуться потемнілі стіни, І, здригнувшись, важко упадуть. Завтра їх не буде. […]

ВЕСНЯНІ ДОЩІ

Пам’яті Володимира Сосюри Голубі опівнічні дощі, Оповите туманами місто. У під’їздах – ніде ні душі, З-поміж хмар переблискує місяць. А […]