Вечір
Стишена природа, Голуба імла. Ніжна прохолода Землю обняла. Линуть із узлісся Щебети пташок. Шелестіння листя Переплів струмок. Сінокіс пророчить Лагідна […]
Стишена природа, Голуба імла. Ніжна прохолода Землю обняла. Линуть із узлісся Щебети пташок. Шелестіння листя Переплів струмок. Сінокіс пророчить Лагідна […]
Пшениця, і соняхи, гуркіт машин, І терпко, і солодко пахне полин. Минають автобуси, “Татри”, таксі, А я собі тихо іду […]
Барвисті осені полотна, А літо вже одколосилось. Прожита мить – безповоротна, Життя майнуло – мов приснилось. Ліси й луги такі […]
Поволі вмирає Україна, Хоч ні війни, ні голоду нема. Жере народ непізнана чума І не дає розпрямити коліна. Її мета […]
Жона, коханка, куртизанка – дивна Судилася їй слава світова. І не богиня, і не королівна, Але на пам’ять здобула права. […]
Над річкою, у затінку верби, Шепнула квітка вітрові: люби. Він колихнув зеленим шовком трав І коло неї сам шовковим став. […]
Далеч осінню дощами розмито, Хилитсья сад за вікном сумовито, Ледве тріпоче вогонь у каміні, Спить собі кіт на руках господині, […]
Прогуркотіла електричка, Луна розтала вдалині. І тільки поле, ліс, і річка, І луг, і сосни у вікні. Між сосен стелиться […]
Холодне море, день похмурий, Пісками вкритий берег бурий. Справляє сірий бал сльота, І нудить світом самота. Куди не глянеш – […]
Степові стежини. Путівниці. Синь і сонце. Небеса і птиці. Білі села, наче острівці Омиває океан пшениці. Степове безмов’я. Далина. Одинока […]
Приглянься до облич, що мерехтять На голубому тлі телеекранів: Чи риси їх тобі не воскресять Катів твоїх колишніх і тиранів? […]
Наші пращури давні були сіячі, Вміли землю орати й свободу любити, Вміли твердо тримати в десницях мечі, Коли треба було […]
Пооблітали пелюстки, Мов з наречених плаття. В садах оспівують пташки Солодку мить зачаття. Під сонцем купчаться хмарки Весільними вінками. Ще […]
Завтра їх не буде. Загудуть, Загуркочуть, загримлять машини, І здригнуться потемнілі стіни, І, здригнувшись, важко упадуть. Завтра їх не буде. […]
Пам’яті Володимира Сосюри Голубі опівнічні дощі, Оповите туманами місто. У під’їздах – ніде ні душі, З-поміж хмар переблискує місяць. А […]