“Стоїть гора, од снігу сива…”
Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]
Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]
Жара нестерпна і важка, У небі – ні хмарини. І тане слід від літака, Як нитка павутини. Стоять налиті сонцем […]
У цьому селі я давно не бував, І ось повернувся з літами: Занедбаний клуб, і запущений став, Поля заросли бур’янами. […]
Як давно я в мами не бував, Не стояв над синьою водою, Не бродив серед високих трав, Босих ніг не […]
Із вірою в добро сідай за стіл творити, Пегаса не жени наосліп в забутті. В грядуще прозирай незвідані путі, – […]
Попович приїжджає у село, Сусіди тихо сходяться до нього. “Ну як там, Павле, в космосі було?” Попович усміхається: “Нічого”. Він […]
Кохана чайок годувала, Гриміло море в береги, І хвиля хвилю обіймала Серед липневої юги. Цвіли на обрії вітрила, Кипіла в […]
Старі листи – як вигасла зола, Не жди від них ні світла, ні тепла. Перегоріла, перетліла ватра, І ворушити попелу […]
Кожна складка твойого легкого убрання Випромінює сяйво тріумфу велике. Вічна тайна твоя за межею пізнання, О велична і горда, божетственна […]
В осінньому лісі пахне грибами, В думках парубочих – святими гріхами. Узяв би на руки, у хащі поніс, Та око […]
Усе таке ж, як бачив за життя: Ані тони, ні барви не старіють. І просяться квітки у вишиття І про […]
Бабине літо. Золотосинь. Срібла тонкі павутини. Вирій пташиний, пізня теплинь, Повінь черлена калини. Погляд вбирає далеч і шир, Обрії сонцем […]
Упали сніги на луги, На темні ліси і діброви. І сиві дуби, як боги, Застигли, нахмуривши брови. І тиша довкола […]
Коли ідуть дощі в моїм селі Ростуть тополі, і жита, і діти, Й, на хвильку одірвавшись од землі, Не знають […]
Прийшов і мовить ви не відповідаєте ні за світ ні за його загибель з ваших пліч знімаю цю ношу живіть […]