Автор: ЛУЧУК ІВАН

Бальзам чудовний, стільниковий мед, Вино над винами із молоком Гуляють в головах лунким танком – Ми прагнемо до спільних світлих […]

Блукаю виноградника довкіл Твого принадного, де грає сік. Не взяти приступом його повік, Віки віків – на варті частокіл Усіх […]

Очиці – дві голубки з-за серпанку, Волосся – стадо гілеадських кіз, Канарком примостивсь на личку ніс, Цокочуть зуби – ціп’ята […]

Як тільки відбувся потоп, ми сиділи на його березі і пили тонізуючі напої. Ми побачили Ноя… Ми дивились телевізор життя, […]

Ти наче пальма на краю оази, Там примістились два пругкі кокоси, Над ними листям шелепочуть коси, Навколишні відгонячи міазми. Не […]

Сталося щось незвичайне – зійшлися Камінна душа, Камінний гість, Камінний господар і Камінна квітка. (Матроси за сушею скучили – хоч […]

хочу завжди ставити плюс а виходить мінус хочу ступити вперед а ступаю назад беру час у спільники а він мене […]

Віддавна так у світі повелось – Кохання з чоловіка робить щось, Коли блистить вже шкура, а не шкіра, І з […]

Здійнялась курява стовпами диму, В пустелі я розгледіти не ладен, Чи принесе у цю спекотну зиму Мені вітрець мою кохану […]

Ніколи мною ти не погорди, Бо я на все для тебе, квітко, здатен – Подарувавши, буду марнотратен, Тобі мої міста […]

Солодке з винограду й яблук сусло Вироджує в тобі лишень для мене, Гранатове і пристрасно зелене Вирівнює бажань примхливе русло. […]

Її убережу навік, – Іван. Їм іскри, церо; ген ситар беру. Тире – межа, женем на барабан. Меча в кулак […]

Будда, Ганді, Галя (но-но: зіб’є пиху) – політ, нема трапа тут, а дик-літак. (О, масне – мус). У, Лучук – […]

Навіяне романом “Деміан” Г. Гессе Небо і час, числа і люди – все Абраксас, півняча голова, ноги-змії і тіло ніби […]

Дар зол-букетів сховав у сап і вокал. Рубікон і взутому не здолати. Вихор тни. Надибав засіб: дівок волів уникати. Мита […]