ЦАРСЬКА КОЛІСНИЦЯ

Related posts:

1. ЦАРСЬКА ГРАМАТА Я – цар і буду ще предовго царювати, – Аж поки кращого над мене вродить мати. Той області нові широкі […]...
2. КОЛІСНИЦЯ (Уривки) Церкви Божі в кришталеві дні погожі, молоділи та біліли. На майданах-роздоріжжі любо святами пишались людом радісним і ясним, мов колоссям […]...
3. FINALE Засну, як легіт в сірій скибі, Розвіюсь, мов рідка імла, Візьму з собою злидні й болі, Оставлю вам самі діла. […]...
4. “Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...
5. “Вiд ясних зiр. І тихих вод…” Вiд ясних зiр. І тихих вод. Вiд благородного корiння. Таким почався мiй народ. Таким продовжується нинi. Мiж молодих його зiниць […]...
6. “Вітри і бурі весняні…” …і в огні її, окраденую, збудять… Т. Шевченко Вітри і бурі весняні Звалили камінь із могили, В кривавім морі і […]...
7. ВІЙСЬКО (Звучить як міт) Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – власну […]...
8. ТАКА ВЖЕ НАТУРА Баран не винен, що дурний як пень Родивсь таким, то мусить ним і вмерти. Тому і лізе в бійки кожен […]...
9. НАД КАЛАМУТНОЮ ВОДОЮ Над каламутною водою стою в задумі, Уся моя душа, здається, втонула в шумі. Глухо об берег хвиля плеще та в […]...
10. 19. СЛУХУ МОЄМУ ДАСИ РАДОСТЬ Відізвися хоч відгомоном, що зазвучав би, наче надія. Обвістися хоч ледве помітним звуком, що нагадував би форму обітниці. Навіть картай, […]...
11. НІЧ. ОСІНЬ …бо все мине, як сад, що на очах пошерх: нам буде тільки ніч; ніч, як псалтир – постійна; а те, […]...
12. “Нас польський круль садив на гострі палі…” Нас польський круль садив на гострі палі, Султан турецький вішав на гаки, Щоб ми не йшли у волі квітники І […]...
13. ПОДВІЙНИЙ КОНЦЕРТ Коробка радієва й квіття. Крізь чорну скриньку йде музика. і душі квітів світлом світять, що з нього ясність б’є велика. […]...
14. “Женщино ти здивована…” ХІХ Женщино ти здивована Ти не відчула що то за прязні Ти не знаєш що то було обмірковано То було […]...
15. РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]...
16. “Не видивлено зелених світлячків листя…” Не видивлено зелених світлячків листя, Не випито неба криницю до дна. Вулиця чиста, мов на свято врочисте Виметена вітру мітлою […]...
17. “Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях…” Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях Імла колисала примару задуми, Здрімнулося море, на змучених хвилях Хитався наш човен […]...
18. ДО НЕЇ Прийди, сповита в чар пригаслих рут, Як день конати буде; Прийди з устами, наче маків жмут, Відслони білі груди… Вколиши […]...
19. П’ЄРО КОХАЄ Я мовчу До тихих затонів своєї душі прислухаюсь Про те що мовчу не признаюсь не признаюсь Я смутний Я смутний […]...
20. “По хвилях бачу, доле – до того…” По хвилях бачу, доле – до того! Ожина дивиться. У зуби аж заходить… Хто ж, як не я, ще грається […]...
21. ВОДНОЛИЖНИЦЯ Дівчина по хвилях пронеслася, А за нею – чайка навздогін. І радіє мрії, що збулася, З потойбіччя Олександр Грін....
22. “Вже засипають очі прохачі…” Вже засипають очі прохачі, Що вже й ховаєш очі за долоні, Та відчинились двері й по вагоні Йде янголя – […]...
23. XXXV. “Немов вицвіла ніч…” Немов вицвіла ніч, цей сірий день, і, як бетон, гуде у вухах вуличний гамір. – Так наче б ти ніколи […]...
24. “Отак вітерцем перейти за леваду шовкову…” Отак вітерцем перейти за леваду шовкову – Засвітиться гай, а за гаєм – село. І все проминуле до мене повернеться […]...
25. ПІСНЯ П’ЯТА. Дума перва ПІСНЯ П’ЯТА. Дума перва Тихий ангел вибирає Душу голубину, Крильми стиха осіняє Мовчазну людину. І всі віри тій людині Приступні […]...
26. По мосту йдуть по мосту йдуть тисячі сандалів у хвилях віддзеркалені ноша та звичай всі оглядаються то нам на голови настромлено вінки на […]...
27. В МОНАСТИРІ Святі обличчя з тихих стін На мене дивляться терпляче, Як я кладу уста гарячі Цілунком на твоїм листі. І сонний […]...
28. “Вітер із рідного краю…” Вітер із рідного краю Ніжно в обличчя війне. Батька старого згадаю: Як він чекає мене! Нікого більше чекати, Доля судилась […]...
29. “Багаття згасло. В тебе сон пройшов…” Багаття згасло. В тебе сон пройшов. Тікає ніч. Самими нас лишає. – Я так бажаю… – Завше ти бажаєш, – […]...
30. “Упали сніги на луги…” Упали сніги на луги, На темні ліси і діброви. І сиві дуби, як боги, Застигли, нахмуривши брови. І тиша довкола […]...
31. БІЛЯ КРИНИЦІ Стоять жінки біля криниці, Туманом тягне від ріки. В садах шаліють різні птиці, У відрах плавають зірки. Розмова. Свіжість вечорова. […]...
32. БРОНЬОВАНІ ДЗЕРКАЛА у гніздов’ї білих хлопців ніколи не припиняється реанімація катастрофи – поза пучками вимерзлих рук ся пролісковість весен в океані змивається […]...
33. ХМАРИ Знов захмарилось високе, І велике, і страшне… Кволе, в світі одиноке Знов запитує мене: “Чи ти встоїш проти долі В […]...
34. [МІЙ САРДАК] Я ж бо тебе не звержуся, Руський мій сардаче! Тепер аж я заспіваю, Тепер аж заплачу, Бо маю ся в […]...
35. ОСТАННІЙ ЛИСТ Ти шукала людини міцної як криця, – Ти не знала, мила, що криця завше лежить на землі, Ти не знала, […]...
36. “Хто мене вправі судити…” Хто мене вправі судити В зборищі цьому рабів? Гордий, нікому годити Ніколи в житті я не вмів. Й за гроші […]...
37. У кроках мільйонів і крок мій звучить У кроках мільйонів і крок мій звучить, і в хорі пісень моя пісня летить, у молотів дзвоні і молот мій […]...
38. ГОВІРКА ПАЛЬМА Ти наче пальма на краю оази, Там примістились два пругкі кокоси, Над ними листям шелепочуть коси, Навколишні відгонячи міазми. Не […]...
39. СМУТОК Ой, ти не знаєш, вже не знаєш, Як високо билося серце, Як пахтіли вуста Страсним цвітом? Вже ніколи, любий, вже […]...
40. ЗАЖИНОК О, світла радосте – обново, Моя ти, весноньок ясна: За звуком звук, За словом слово, За борозною борозна… Пишу на […]...