Автор: ЛЕСЯ УКРАЇНКА

+ ІV Майдан в Єрусалимі. Перебігають люди, оглядаючись боязко, часом сходяться малими гуртами і нищечком, шпарко перемовляються по кілька слів, […]

+ СПИС ДІЯЧІВ “ЛІСОВОЇ ПІСНІ”: Пролог “Той, що греблю рве”. Русалка. Потерчата (двоє). Водяник. Дія І Дядько Лев. Перелесник. Лукаш. […]

Мiсяць яснесенький Промiнь тихесенький Кинув до нас. Спи ж ти малесенький, Пiзнiй бо час Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, […]

Досить невiльная думка мовчала, Мов пташка у клiтцi замкнута од свiта, Пiсня по волi давно не лiтала, Приборкана тугою, жалем […]

Сидить в темниці в’язень самотний І скрізь блукає поглядом, смутний: То по закуренім низькім склепінню, То по стіні, по брудному […]

Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. […]

Хоч не зруйнована – руїна ся будова, З усiх куткiв тут пустка вигляда. Здається, тiльки що промчалась тут бiда, Мов […]

В великому місті в розкішну теплицю Дівчина прийшла молода, Бо серцем почула весну-чарівницю, Шуміла весняна вода. І ледве струмки задзвеніли […]

Hi долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз […]

Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі […]

Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало! Здається, що зроду недоля, Що горе тебе не знавало! Онде балочка весела, В нiй […]

Нiчко дивна! тобi я корюся, Геть всi темнії думи сумнi! Не змагаюся вже, не борюся, Потопаю в срiблястому снi. Люди […]

Елегія Мій давній друже! мушу я з тобою Розстатися надовго… Жаль мені! З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки […]

+ ІІІ Дальня кімнатка у горішньому поверсі в Степановім домі. Степан (уводить гостя козака) Ось тута поговорим, пане-брате, Бо знаєш, […]

+ – Розваж мене, Музо, моя ти порадо! Так важко в сей вечiр на серцi менi! Де ж ти забарилась? […]