ЛИСТ ІВАНА У ВИЩІ КЛАНИ
Взявсь Іван лита писати
У найвищу мафію.
– Хочу, – каже, – вам послати
Власну біографію.
Маю сім десятків років.
Жив своєю працею.
То ж складаю вам нівроку
Чесну декларацію.
Я старався для народу
Маю три професії
І тепер мої доходи
Від городу й пенсії.
Є картопля на городі
Морква із цибулею.
Вистачає їсти вроді
Нам обом з бабулею.
В ощадкасі гроші маю
За життя зароблені
Тільки я їх не чіпаю,
Бо вони угроблені.
Хай лежать собі ті вклади.
Їх не забираємо.
Кажуть, їх поверне влада,
Як підем до раю ми.
Я ж трудивсь аж мокла спина
Воював з фашистами.
І на сонячні вершини
Йшов за комуністами.
А тепер я на морозі
У долоні хукаю.
Вже й кістлява на порозі
В двері часто стукає.
Мабуть їхать доведеться
Чорною дорогою.
І до вас таки прийдеться
Йти за допомогою.
А поки що шлю відкрито
Я свої вам клопоти.
Бо хотів би заробити
На куфайку й чоботи.
Кажуть є десь рекетири.
Я б до них з охотою.
Міг би бути й бригадиром.
Бо ж служив у флоті я.
Пару років мільйонером
Був як всі, в законі я.
А тепер в пенсіонера
Дріб’язок видзвонює.
Ось таку, шановні дяді,
Шлю вам декладрацію.
Дуже вдячний нашій владі
За прихватизацію.