Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Люблю чернігівську дорогу…”

Люблю чернігівську дорогу –
весною, влітку, восени.
Там досі моляться Стрибогу
високі в соці ясени.
Дівчата ходять, мов княгині.
Цвітуть смарагдові луги.
Русявокосі Берегині
позолотили береги.
Там переходить шлях уповні.
Під осінь в кожному селі
немов димки димлять жертовні –
копають люди картоплі.
Бори стоять, такі соснові!
Ведмедів бачать уві снах.
Вінки цибулі бурштинові
там висять просто на тинах.
Від магістралі за два метри,
уся закутана в що є,
сидить бабуся, як Деметра,
у відрах моркву продає.
Шофер гальмує мимоволі,
стоять колеса в шелюзі, –
несе хтось яблука в приполі,
несе хтось груші в картузі.
І знову мчиш, як метеор ти.
І довго світяться в душі
оті розкішні натюрморти
уздовж доріг на спориші…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 2,75 out of 5)

“Люблю чернігівську дорогу…” - КОСТЕНКО ЛІНА