ТИША
Підвів мене Господь-Бог до великої тиші й спитав: що ти можеш на ній написати? Я сказав, що хотів би написати […]
Підвів мене Господь-Бог до великої тиші й спитав: що ти можеш на ній написати? Я сказав, що хотів би написати […]
Кує зозуля, що життя минає, і полягає літо у покосах. Головами наклавши, духмяніють що є сили трави по цей бік […]
Колядники завжди верталися з вирію, як предки, поставши із мертвих, приходили в гості. Приносили короб із хмарами, снами і звірами, […]
Степ оторочений клинцятими вовками. Хто їх тут сірими нитками вишив, загривки посріблив і нанизав по колу на чорну заполоч хижих […]
Мамо, вже навколо нашої хати звужується тиші сувій суцільний. Не зацвіли цього літа ні гарбузи твої, ні мальви. Те намисто, […]
Мій час не настав і вже не настане ніколи. Призначив Господь мені: бути апостолом – задовго до того, коли народився […]
Десь а можливо й тут пішов такий дощ дощ пішов такий що стало нікому й нікуди витягати допіру втонулого від […]
То вже тікає не косуля, – то свище між дерев рогатий вітер. А смерть слідом петляє на чотирьох тремтливих ніжках […]
Мокрі ще й досі вузький твій човен – цілісіньку ніч я плавав у ньому. Як зоря вже зійшла та й […]
Вчора я зруйнував Карфаген, меча прихилив до розвалених мурів і замислився раптом із ним: навіщо ми отаке вчинили? Хто із […]
Цей сніг іде – такий величний! – немов наприкінці історії… Стримить до серця по дотичній і захлинається просторами. Життя й […]
Подай мені руку і проведи по стежині – поміж наших смертей. Як не буде іншої ради, проведи мене через смерть […]