За артистичністю ховаєте байдужість І догми з виглядом премудрим речете… Такі не сивіють з нервового напруження, Ви просто так, від […]

Полоскала білизну, розбризкувала краплі надії, Що роїлись, як бджоли, весняні і молоді. Простирадла лебедями вигинали шиї, Синові сорочки маками зацвітали […]

За кам’яною стіною Таємниця крові і грат. Чи здригнеться камінь Від дотику набубнявілої бруньки, Чи брунька мочки помре, Розчавлена фатальною […]

Білі дерева, Біла дорога, Білий ліс. Зайдеш за стовбур – З-під ніг випурхне біла пташка, І починається срібна музика, Наче […]

Пливуть перед очима жовті кола, І піт із мене цебенить струмками. Здається: мить – і гепнеться додолу Це кляте небо […]

Бабуся сидить на криниці – Навіки зупинена мить. Велична, як скіфська цариця, Бабуся моя сидить. Красива, молодша за мене, Мій […]

Вечірня жінка і ранкова жінка – Немов вечірня й вранішня зоря. Ранкову манить росяна стежинка, Вечірня – в тихім сяйві […]

А Псло тече. А Псло собі тектиме Не день, не два, як вже багато літ. Стоять дерева, мов у віршах […]

В одну ріку не зайдеш двічі – Вже інша хлюпає вода. Буває: враз охопить відчай І довго в вічі загляда. […]

Крижаній королеві хотілось плакати. Але згадала, що вона королева – і не заплакала. Вона була горда. Воліла вбити себе, але […]

Як рана в душі – Журавлів відліт. Це хрест на померлому літі. Померла людина – Втрачений світ. Кохання – Це […]

Хто сказав: “Найстрашніше – це смерть”? – Заперечу. І зі мною погодяться всі: і Платон, і Сократ. Поруч ходять мерці […]

Ці слова не звучать голосніше, Лиш уява на мить ожива. І для мене таки найстрашніше – Скам’яніла від болю трава. […]

Вірші колючі, мов їжаки, Руки – до крові, душу – до крові… Повитягаю із них голки, Зшию деревам плаття паперові. […]

Дайте вишневу гілочку і крапельку щирості. Адже можна щоранку бродити в росі по коліна, де цвіте калина, і сміятися, доторкаючись […]