“Не вибухає, не вулканить…”
Не вибухає, не вулканить Кохання перше у душі, Лиш, як дорога дальня, манить Зійти на станції чужій. На незнайомому вокзалі […]
Не вибухає, не вулканить Кохання перше у душі, Лиш, як дорога дальня, манить Зійти на станції чужій. На незнайомому вокзалі […]
…Проснувсь Везувій – і нема Помпеї… Та я в кіно дивлюсь-таки на неї, Хоч на відкопану, а все-таки дивлюсь: Неначе […]
Парком іду, повітря ранкове П’ю, як вино на веселім святі. Як ти змінився, мій Воронькове, Зовні змінився і в кожній […]
Над ліжком дитячим, над сном голубиним Витає, мов чайка, турбота твоя, Моя ти дружино, Моя ти єдина, – І радосте, […]
Ой любов, солодка муко, Молоде вино! Більш не зможу я постукать У твоє вікно. Не розквітне сніг узимку – Маками […]
Серед боїв, серед завій Загибель друга – в серці рана… В обслузі нашій бойовій Я замінив його, Степана. Мої ж […]
А все ж приємно жить на світі, Цікаво жити, чорт візьми! …Земний супутник на орбіті. Ядро штурмується людьми. От-от зорю, […]
О, світла радосте – обново, Моя ти, весноньок ясна: За звуком звук, За словом слово, За борозною борозна… Пишу на […]
Скажіть мені, коли хто правду знає, А я її від інших не втаю: Чому ніде сопілка так не грає, Як […]
Весь світ захопив подвиг чотирьох радяських юнаків Асхата Зіганшина, Пилипа Поплавського, Анатолія Крючковського та Івана Федотова, які здобули нечувану перемогу […]
Щоб нам не посковзнутися з незвички, Щоб з нами не траплялося біди, – Морозним ранком двірники й двірнички На тротуарах […]
Вагу і значимість художнього слова Порівнюють з хлібом насущним давно: Нещирі слова – мов кукіль і полова, Прадавні слова – […]
Росло нас п’ятірко, прудкі і здорові. Казали сусіди: – Щаслива, Маріє… І щирість людська у привітному слові Не раз тобі […]
І лихо справді обминуло, Хоч замірялося не раз… І літ чимало промайнуло Составом довгим поміж нас. І хтось кінця не […]
Нарешті й гори вибрели з туманів – Поширшав світ, поглибшала блакить. І тихо так. Лиш з урвища на грані Струнка […]