Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






3. СЕМІРКА

Всі ми, семеро живі –
Звісно, перед боєм:
Заряджаючий і я
Та прицільних двоє,

Та ще два навідники,
Тобто сіль обслуги:
Перший з них – “горизонталь”,
“Вертикаль” – це другий.

Ось командує сержант
Звично: – До гармати!.. –
І на трасах вогняних
Небо розіп’ято.

Всяк обов’язки свої
Знає, як по нотах…
Для піднощика ж бої –
Це важка робота.

Вхопиш ящик – і бігом
В епіцентрі грому.
А снарядів – п’ять обойм
В ящику одному.

Це як добирй міх зерна
Взять наперед себе…
На землі іде війна,
Йде війна у небі.

І семірка, як один, –
Друг побіля друга:
Всі ми – лицарі “емза”
І її обслуга.

Нас не примхи на дуель
Кличе – ясна зірка,
І всміхається земля,
Як іде семірка.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

3. СЕМІРКА - КАРПЕНКО МИКОЛА