ЗИМА
Лютая зима! доколе
Землю будешь ты томить,
Реки быстрые в неволе
Льдистым гнетом бременить?
Долго ль быть твоей нам жертвой
И сносить жестокий хлад?
Все уныло, пусто, мертво,
Все, куда ни кинем взгляд.
Ах, когда ж весна природу
Оживить опять прийдет;
Милую ручьям свободу,
Жизнь древам, цветам вдохнет?
Скоро ль, в рощах безмятежных
Птичек поселяя вновь,
К ним на крыльях горлиц нежных
Принесет она любовь?
Подождем;- не все стремится
Буря из полнощных недр;
Время колесом вертится:
Скоро дунет южный ветр;
Животворной теплотою
Льды распустит и снега
И роскошною рукою
Облечет в цветы луга.
Скоро ласточки на воле
Будут к облакам взлетать;
Скоро станем в чистом поле
Чистым воздухом дышать.
Подождем:- как после тени
Солнца луч ясней блестит,
После скорбных угнетений
Так нас радость оживит.
Related posts:
- Подарите мне “Лед-69” Подарите мне “Лед-69”, Чтоб оттаял он в 74-м. Подарите пригоршню снега, Превратив его в луч солнца. Подарите бывшее утро, От […]...
- СУДЬБА ИГРОКОВ Вчерась приятеля в карете видел я; Бедняк – приятель мой, я очень удивился, Чем столько он разжился? А он поведал […]...
- НЕИЗВЕСТНЬІЙ Он шел против снега во мраке, Бездомний, голодний, больной. Он после стучался в бараки В какой-то деревне лесной. Его не […]...
- СТАНЦИЯ ЗИМА Говорят, что есть в глухой Сибири Маленькая станция Зима. Там сугробы метра в три-четыре Заметают низкие дома. В ту лесную […]...
- “О, скоро ль минет это время…” О, скоро ль минет это время, Весь этот нравственный хаос, Где прочность убеждений – бремя, Где подвиг доблести – донос; […]...
- Забыть так скоро, боже мой Забыть так скоро, боже мой, Все счастье жизни прожитой! Все наши встречи, разговоры, Забыть так скоро, забыть так скоро! Забыть […]...
- “Мне каждый вечер зажигают свечи…” Марине Влади Мне каждый вечер зажигают свечи, И образ твой окуривает дым,- И не хочу я знать, что время лечит, […]...
- Поэт перед смертью Поэт перед смертью сквозь тайные слезы жалеет совсем не о том, что скоро завянут надгробные розы и люди забудут о […]...
- Я учу говорить маленького человека Я учу говорить маленького человека. Он смешон и неуклюж. Но я учу его слышать слова: Правда, вера, мир. Время нельзя […]...
- “Раскиньте крылья, птицы” “Раскиньте крылья, птицы”, Как время далеко! По выцветшим страницам Бежать вам так легко. И говорить, что скоро (Вы знаете, когда) […]...
- ПТИЦЕЛОВ Трудно дело птицелова: Заучи повадки птичьи, Помни время перелетов, Разным посвистом свисти. Но, шатаясь по дорогам, Под заборами ночуя, Дидель […]...
- К. Б Я встретил вас – и все былое В отжившем сердце ожило; Я вспомнил время золотое – И сердцу стало так […]...
- ДУБ И ТРОСТЬ С Тростинкой Дуб однажды в речь вошел. “Поистине, роптать ты вправе на природу,- Сказал он,- воробей, и тот тебе тяжел. […]...
- ЗИМА Мете зима! Сніжком тривалим Поля засипала, степи, Укрила землю білим покривалом, – Спи, земле, люлі-люлі, спи! І сплять в пухкім […]...
- ЗИМА В дни лета природа роскошно, Как дева младая, цветет И радостно денно и нощно Ликует, пирует, поет. Красуясь в наряде […]...
- ЗИМА О мамо, мамо! Хвилі щасні, Неповторима оп’янілість. Твого обличчя чиста совість І пере твоїх солодка білість. Коли, чолом схилившись милим, […]...
- ЗИМА Только елочки упрямы – зеленеют – то во мгле, то на солнце. Пахнут рамы свежим клеем, на стекле перламутровый и […]...
- ЗИМА Прижимаюсь щекою к воронке Завитой, как улитка, зимы. “По местам, кто не хочет – к сторонке!” Шумы-шорохи, гром кутерьмы. “Значит […]...
- ЗИМА Сніг спадає і скрізь так біло Ніби тіло Лебідки білосніжної Прозорий вітер з біловіт На цілий світ Скидає плями дивовижні. […]...
- ЗИМА Сніг лягає, білячи гілки. Крячуть ворони на сніг. Десь валує з фарми дим. Двоє йдуть, сягає втома ніг. Вилить сніг. […]...
- ЗИМА Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі […]...
- ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...
- ЗИМА В хатах які скидалися На крижані печери При світлі каганця Безупинно трудилися Пряхи вишивальниці різьбярі Іконописці сільські ювеліри. Час – […]...
- Зима Місячна ніч. Ліс у снігах. Тисячі свіч У небесах. Випурхне птах. Мов з потойбіч. Ліс у снігах. Місячна ніч....
- ЗИМА Кравці лисицям хутра шиють, вітри на бурю грізно трублять. О боже, стережи в завію і людські, і звірячі кубла. У […]...
- ЗИМА ПОЕТА Пам’яті П. Тичини Відчиняються двері: білих птиць білий вир; в тебе птиці сидять на руках і на віях; білопташшя ув […]...
- “Поет зима – аукает…” Поет зима – аукает, Мохнатый лес баюкает Стозвоном сосняка. Кругом с тоской глубокою Плывут в страну далекую Седъе облака. А […]...
- ВЕСНА Й ЗИМА Ходив весною я по квітчаній долині, За кожним ступнем зілля урождало сонце. І я згадав, як по зимі в моїй […]...
- ЗИМА В СТОЛИЦІ Мороз на дворі, стужа крижана, Гудуть дерева, завиває вітер, Дзвенять, як скло, обледенілі віти, І місяць птахом б’ється до вікна. […]...
- “Зима побілила сади…” Зима побілила сади – У квітні їм знов квітувати. А мати пішла назавжди І вже не повернеться мати. Сувора настала […]...
- “Знов насувається зима…” Знов насувається зима, Лягає паморозь на луки. Давно мені листів нема – Мовчать сини, мовчать онуки. Як видно, рід мій […]...
- “Знов насувається зима…” Знов насувається зима, Лягає паморозь на луки. Давно мені листів нема – Мовчать сини, мовчать онуки. Як видно, рід мій […]...
- “Зима на юге. Далеко зашло…” Зима на юге. Далеко зашло ее вниманье к моему побегу. Мне – поделом. Но югу-то за что? Он слишком юн, […]...
- ЗИМА. ДИТИНСТВО На білих пагорбах зима Напнула небо, світиться, І ковзає (аж лиж нема) Кленова клепка місяця. 1980 р....
- “Зима панує над селом…” Зима панує над селом, Сніги засипали дороги, А Дніпр морози закули, – Він вирватись не має змоги. Замерло все… І […]...
- ІНША ЗИМА Склистий сніг, так схожий на сіль, І не сіється він, а січе, Інших зим незагоєний біль Не зникає з моїх […]...
- Сергей из Радонежа ( Картина Рериха) Медведь ел хлеб. Сергий смотрел на него. До чего же вкусный был хлеб! Как пряник! Время еще спало. Медведь ел […]...
- “Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...
- “істинно кажу тобі – зима…” істинно кажу тобі – зима так і час переступає тричі і нікого вічного нема нині понад нами чоловіче все воно […]...
- Странная любовь Он любил эту женщину как-то странно. Ему все время казалось, что ее нет. Он все время искал ее и не […]...