У кожного свiй власний смак

Related posts:

1. “Вже тільки хліба смак…” Вже тільки хліба смак… Забутий смак вина. І вся душа тяжіє до аскези, І меду дикого з акридами – трапези […]...
2. “Кожного дня шукаю-відшукую…” Кожного дня шукаю-відшукую форму для дерева, форму для квітки: крона роздмухана вітром, бджілка запліднює квітку. Те і не те джерело, […]...
3. У кожного в життi своя пора У кожного в життi своя пора, Коли Душа вiдкрита для любовi, Для нiжностi, поезiй i добра, Коли квiтує в свiтi […]...
4. СМАК ЯБЛУКА Ви їли яблука з моєї України? Ні, ви не їли… Їхній смак пізнати Тоді лиш можна, як в тюремні стіни […]...
5. ЗОРЯНА НІЧ Місяць на небі зійшов, Зорі вигадують сни. Вітер дорогу знайшов Та й шепоче “Засни!” Поки не буду я спать, Знаю, […]...
6. “Кожного ранку будить синиця…” Кожного ранку будить синиця стукотом в шибку – зараз встаю… Знову потовщало жовтої глиці – сосни засипали стежку мою. Мимо […]...
7. Чому гаряче й пристрасне бажання Чому гаряче й пристрасне бажання, З якого свiт кохання вироста, Коли тiла зливаються в єднаннi, Стихає, наче в нiм була […]...
8. Страждав мiй друг Страждав мiй друг: “О скiльки буде драм, Як стану непотрiбний я жiнкам!” А як прийшло, смiється сам iз себе: “Все […]...
9. Красива на любовнiм ложi! Красива на любовнiм ложi! Ти – досконалий твiр природи. Люблю, як закриваєш очi, Щоб зазирнути в насолоду....
10. ЯК КАЗКА кожного ранку коли мряка скапувала в траву мокрими самоцвітами вибігала я на галявину й збирала блискучі камінці у фартушок я […]...
11. Ми, українцi, дивнi люди Ми, українцi, дивнi люди: Хоч кожен любить сам себе, Ганьбим народ свiй i паплюжим, А ми ж самi народ i […]...
12. “Дізнайся, що називаю щасливим життям…” Дізнайся, що називаю щасливим життям. Все облиш і зверни туди своє серце. Всім серцем дотримуйся такого правила: слідкуй за божими […]...
13. “Турботний сну, хмурної ночі сину…” Турботний сну, хмурної ночі сину І смерти брате, явлений із тьми, Позбав утоми, світлу дай годину, Вернись ласкаво, до журби […]...
14. САМОБУТНІСТЬ Я може відкриваю вже відкритий світ, Вдираюсь силоміць у виломлені двері, Будую власний світотворчий міт Знаками чорними на білому папері. […]...
15. “якщо дерево…” якщо дерево яке дасть мені останній рятунок вже ось-ось догризатимуть баби-яги і отруйні змії – чи хоч одне-єдине літаченя на […]...
16. “Предовгим поглядом, що за літа сягає…” Діду Кузьмі Предовгим поглядом, що за літа сягає, вже бачиш рай і хмар летючих зграї. Слова відходять, звуки відлітають, чіткішає […]...
17. О Господи, почуй мої слова! О Господи, почуй мої слова! Благослови ранковую молитву! Одна мета – була б душа жива, Позбутись би суєтної гонитви! Дай […]...
18. “За все доводиться платити…” За все доводиться платити, Ніщо безслідно не мине. Життя у кожного одне, І гідно слід його прожити. Без помилок не […]...
19. ТОПОЛІ У полі на волі Дві сиві тополі, Дві долі, що стали Одною поволі. І сонце їм світить, І вітер їм […]...
20. На що ми витрачаєм нерви? На що ми витрачаєм нерви? На тих, хто кров псувати звик. Зустрiнеться ж такеє стерво, Як мiй знайомий керiвник. Вiн […]...
21. БАЛАДА ПРО РОЗУМ Кажуть, що на дорозі не валяється розум… І ось на дорозі – розум! Ходить поміж людей сила живих ідей, роздумів […]...
22. СОНЕТ А коло тiнi – толока. У тон шипшин бубниш пишноту… А крок осох осокорка, А тонко римами рок-нота Меча гукала […]...
23. ІЛЮЗІЯ Що суджено і що лежить на серці, як пахне стиглість і яка на смак? Таке припізнене забарне милосердя, бо все […]...
24. “Неправда, що деспот засліпить поета…” Неправда, що деспот засліпить поета, й поета, який прикривав криваву стіну, як барвиста верета, бо в того поета у грудях […]...
25. “Усе пізнавши й переживши…” Усе пізнавши й переживши, Стою безгрішний, мов Адам. З криниць небесних мудрість пивши, Що я нащадкам передам? Хіба лиш те, […]...
26. Напевно, це найкраще вiдчуття Напевно, це найкраще вiдчуття, Як мовчки хтось милується тобою, Неначе обдаровує любов’ю, Нагадуючи сенс i смак життя....
27. “Всякому місту – звичай і права…” Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій […]...
28. “Чи прокленем, чи возвеличим…” Чи прокленем, чи возвеличим Ми, солоніючи від поту, Оту непізнану істоту, Яку історією кличем? Чи занімієм з горя-жалю, Коли, не […]...
29. Зустрiчаю я красуню Зустрiчаю я красуню. Очi! Постать! Ноги! Сукня! Вищий, вишуканий смак! Але щось у нiй не так. Бiлолиця! Чорноброва! …Жуйка в […]...
30. ВОГНЕННИЙ КУЩ Вогненний кущ горів не тільки на Хориві, Із кожного куща лине Господня мова, Якщо людина в найсвятішому пориві її послухати […]...
31. Як зрадили тебе, образа душить Як зрадили тебе, образа душить, Бажання помсти душу спопеляє, Немає лiкiв, та я точно знаю: Як ти – мужчина, будь […]...
32. Котиться в нікуди Now does our world descend… котиться в нікуди нині жорстокий світ (друзі як вороги; мов перевівся рід) от і уся […]...
33. ЛІЧБА Многовмістима ця лічба все зрахувала: дати, роки і розіклала на губах минувшину на “доти” й “доки”. Розкинеш руки – ось […]...
34. КОМІСАР ІСТОРІЇ МеЖAМИ століть поділене поле епохи, плугом років пооране, 3ерном життя засіяне, Бopoнами днів заскороджене. У кожного свій клаптик, У кожного […]...
35. “Якщо колгосп імені Лесі Українки…” Якщо колгосп імені Лесі Українки платив твоїй матері півтора карбованця на місяць, якщо із твоєї дідівщини брали щороку найбільшу копицю […]...
36. АБРАКСАС Навіяне романом “Деміан” Г. Гессе Небо і час, числа і люди – все Абраксас, півняча голова, ноги-змії і тіло ніби […]...
37. “В зеленім лісі дерево одне…” В зеленім лісі дерево одне, – Чого воно найпершим пожовтіло? Росло як всі, до сонця лебеділо, Тепер стоїть задумливе, сумне. […]...
38. “Нам не знать, як згашено кров…” “Діла і бажання сторукі І смерть, як найвищий вінок”. О. Ольжич Нам не знать, як згашено кров, І не знати, […]...
39. “Із усіма сміятися і плакати” Із усіма сміятися і плакати – Не все одно, що буть цілком байдужим. …Є в світі речі дуже неоднакові – […]...
40. “Гострi очi розкритi в морок…” Гострi очi розкритi в морок, Б’є годинник: чотири, п’ять… Моє серце в гарячих зморах, Я й сьогоднi не можу спать. […]...