ДУРЕНЬ І РОЗУМНИЙ. Приказка
“На що, до халепи, той розум людям здався?” –
Раз Дурень здуру бовть!.. Розумного питався.
“На те, – озвався сей, – коли кортить вже знать,
Щоб дурням на сей спрос цур дурнів відвічать”
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- СТАРИЙ ДУРЕНЬ Узяв собі старий дурень молоду дружину, Пожив тиждень та й не може розігнути спину. Поцілує молоденьку, погладить, мов кішку, Та […]...
- Місцем прирощення крил до стебла місцем прирощення крил до стебла місцем приручення маски до миски дуже кортить аби кара була хоч на дещицю несхожа на […]...
- “А що воно, щастя? – не раз я питався…” А що воно, щастя? – не раз я питався. Питався, питався… Дарма, – не дізнався. То казали – у парнім […]...
- “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...
- “Конвалії цвітуть у молодій траві…” Конвалії цвітуть у молодій траві, тремтить роса на вічках дзвонів білих. І зацвіла весна у мене в голові, і в […]...
- ТАРАС Будь проклят світ, що дав його труні, будь проклят день, коли його не стало… Не граймо, браття, на сумній струні, […]...
- МУДРИЙ ПОРАДНИК Загадка Завжди можу стати в пригоді, моїх вам порад не злічить. І кажуть про мене в народі: “Мовчить, а сто […]...
- “Де дівся мій буланий Буцефал…” Пам’яті Буланого Де дівся мій буланий Буцефал, Жива окраса батькової стайні? Це він лишав левади життєдайні, Мене приносячи у двір […]...
- “Опівночі до тебе…” Опівночі до тебе Я питався доріг, Щоб звалитись, як з неба, Як на голову сніг; Щоб шептала зраділо Ти слова […]...
- “Ти в руки не береш…” Ти в руки не береш сокиру або кріс, але й тобі кортить у зрубі весняному, як предку, що рубав по […]...
- НАШ ЧАС Час спекуляцій. Час дворуш. Час продажу дешевих душ. Час, мов зміюка, витіка, Пустивши матір з молотка. Час пре, немов гладкий […]...
- В казематі (“В неволі тяжко, хоча й волі…”) X В неволі тяжко, хоча й волі, Сказать по правді, не було. Та все-таки якось жилось. Хоть на чужому, та […]...
- ВЧУСЬ ХОДИТИ подолати закон тяжіння було нелегко але думав що коли я нарешті стану на ноги всі вхилятимуть передо мною голови а […]...
- “Я могу тебя очень ждать…” Я могу тебя очень ждать, Долго-долго и верно-верно, И ночами могу не спать Год, и два, и всю жизнь, наверно! […]...
- “Мне каждый вечер зажигают свечи…” Марине Влади Мне каждый вечер зажигают свечи, И образ твой окуривает дым,- И не хочу я знать, что время лечит, […]...
- Відлітаєм на Марс Відлітаєм на Марс – я, доня, дружина, десять живих і троє померлих друзів. Хто читає в дорозі газету, хто розкладає […]...
- РИБКА (Басня) В ставочку Пліточка дрібненька Знічев’я зуздріла на удці черв’яка, І так була раденька! І думка то була така, Щоб підвечірковать […]...
- БОРОТЬБА Ні, ні! в цій боротьбі я довше вже не встою, У велетенській з мусом боротьбі… Коли я в серці жар […]...
- Замість тосту Хильнімо й ми, брати-поети! Ачей віддати гроші вдасться, лишень черкнімо у газети, що захмеліли ми від щастя. Бо в нас […]...
- ДВІ ПТАШКИ В КЛІТЦІ “Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш? Хіба ж ти трясці захотів? Що заманулося, чого ти не попросиш, Чи сім’ячка, просця, пшонця, […]...
- “Хитрувато моргали зорі…” Хитрувато моргали зорі, Місяць-дурень кудись утік; В полі вітер мекав козою, Наче видоїти хотів… Словом, ніч була, як у казці […]...
- Из отроческих лет он выходил едва Из отроческих лет он выходил едва, Когда она его безумно полюбила За кудри детские, за пылкие слова. Семью и мужа […]...
- “Я не знаю худшего мучения…” Я не знаю худшего мучения – Как не знать мученья никогда. Только в злейших муках – обновленье, Лишь за мглой […]...
- Лист у 2076 рік Невже? Ви ще слухаєте Мендельсона? Збираєте стокротки? Святкуєте народження дітей? Називаєте вулиці іменами поетів? А мене сто років тому переконували, […]...
- ЕСЛИ Б ИМЕЛА Я ДЕСЯТЬ СЕРДЕЦ Вся я горю, не пойму отчего… Сердце, ну как же мне быть? Ах, почему изо всех одного Можем мы в […]...
- “Міняється все. Не встигаєш звикати…” Міняється все. Не встигаєш звикати. Нові імена, і події, і дати. Кумира вчорашнього публіка лає, І вічного справді нічого не […]...
- Кохання день! Кохання день! Не нiч, це – не злодiйство! Це свято духу, тiла i бажань! Це насолоди фантастичне дiйство, Коли кохання […]...
- “Чорні від страждання мої ночі…” Чорні від страждання мої ночі, Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі, Жадібні, глибокі і чудні. Я […]...
- ПІД КИЇВ СТАРИЙ Під Київ старий незглибимая ніч Прийшла непомітно степами – І тисячі в воду запалених свіч Поділ перекинув стовпами. І знизу […]...
- 12. КАЛІЦТВО Піл дощаний замість ліжка. В ганчірки повита ніжка Йвася. Тихо плаче ненька: “Ох, синочку мій маленький, Муко ти моя. Винна […]...
- КАРТИ ДОЛІ Розсипались на вітрі – і висять довільні, невблаганні карти долі, та крізь брудні дими із урнових багать хіба розгледиш їх? […]...
- “Тихий берег понад морем…” Тихий берег понад морем Темна нічка обіймає. Виплив місяць із-за хмари, Море стиха промовляє: Хто се ходить? Чи безумний, Чи […]...
- “Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Де ви подівались, Нащо мене покинули, Чому одцурались? Покинули, загинули Десь-то за морями; Не вимолю, не […]...
- НАЙВИЩА МРІЯ Сіли на лаві два куми в замрії. Нікуди нині обом поспішати. Хочуть згадати літа молодії Глянуть в майбутнє, Минуле згадати. […]...
- ГАНГА Змиваю пил п’ятьох материків З моєї земности, ріко священна. Могутня Ганго, будь благословенна Твоя потуга в гомоні віків! Тебе не […]...
- Місяцю-князю! Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков тяємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця […]...
- “Мов злодій, власну хату обійду…” Мов злодій, власну хату обійду І попрямую в поле стороною. Була – й нема… Хтось у моїм саду Плоди зриває, […]...
- “Хочешь знать, как все это было?..” Хочешь знать, как все это было? – Три в столовой пробило, И, прощаясь, держась за перила, Она словно с трудом […]...
- ПАНАМ ДОБРОДІЯМ У бочку меду доброго-старого Влили ви дігтю ложку Та й наділили русина дурного: Вживай щодня потрошку. А він собі не […]...
- “Да! Теперь решено. Без возврата…” Да! Теперь решено. Без возврата Я покинул родные поля. Уж не будут листвою крылатой Надо мною звенеть тополя. Низкий дом […]...