“Вознесіння квіток і трави, вознесіння пташок і любові!”
Вознесіння квіток і трави, вознесіння пташок і любові!
За велінням Ярила і теплих весняних дощів
вознеслися кропива й чебрець, вознеслась вероніка дібровна,
вознеслися Петрові хрести, вознеслися хвощі,
Вознеслося на водах латаття в коронах, що жовті та білі,
жабурник і кушир, водопериця теж вознеслась!
Ряска триборозенчаста, рдесник, різуха – все зілля й тройзілля
із небуття проросло, у наш заглядаючи час.
Вознеслись лисохвіст і наземний куничник, а ще вознеслися
тонконіг і вівсюг, осока, ситняги, комиші…
Вознеслись – і явили свої нам натхненні вознесені лиця,
і явили нам таїнство вознесеної душі.
Добре жити із чистою вірою у вознесіння правічне
ковили й біловусу, череди та нечуй-вітрів.
Добре знати зимою, що знов навесні ти побачиш обличчя
трав, які повмирали під саваном білих снігів.
Добре жити із чистою вірою у вознесіння весняне
жайворонків иад-ярияою, солов’їв та беріз.
Добре жити із чистою вірою у вознесіння кохання,
у вознесіння ніжності, і поцілунків, і сліз…