Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась…”

Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась.
Солов’єм щебетала, і маяли коси дощів.
Семибарвна веселка у косах, мов бинда, світилась –
Семибарвна вістунка любові і радісних днів.

У весни місяць сяяв на лобі, немов у царівни.
Ще й на грудях палали падучих зірок дукачі.
їй співали осанну в лугах ластівки богорівні,
Богорівні фіалки вітали удень і вночі.

Якби навіть хотів, то не зміг би я не закохатись
На моє безталання, що стало моїм таланом.
Якби навіть хотів, то не зміг би я їй не зізнатись
У любові священній і зрілим схилитись чолом.

Ані слова у відповідь я не почув. Ні півслова.
Семибарвна веселка у косах дощів одцвіла –
І зосталась весна в моїм спомині квітом любові,
Бо, напевне, цим квітом насправді вона і була…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась…” - ГУЦАЛО ЄВГЕН